Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.09.2015 02:13Пародія
Трагедія  Про сучасність  Про працю  Про тварин  
40000
Без обмежень
© Світлана Нестерівська Індіго Лана

Ковбаса, або Хіба ревуть корови, як ясла...

Світлана Нестерівська Індіго Лана
Опубліковано 21.09.2015 / 31383

Я - великий бізнесмен, мені наплювати на всіх і все, бо живу в ідеальній країні для таких, як я. Називайте мене Лакі, бо я насправді керую долею, і не тільки своєю...

В мене - великий м*ясокомбінат, сировину для якого постачаю я сам. Ви, напевно, хоч раз в житті їли мої щасливі ковбаси. Мусіли їсти!

Правда, не думайте, що шлях до вершин був аж таким легким - мене виганяли з пасовищ громади сіл, та я одразу ж знаходив інших дурнів; коли Янцьо прийшов до влади, в мене намагалися забрати моє дітище, та я, такий проворний, втік до Італії- і там пересидів-перечекав. Потім був їх Майдан. Ті гади раз спіймали мене, побили трохи, та я знаю, як з плебсом поводитись - вислав на село машину шутру позалатувати ями, поставив якусь зупинку - і мене прощено - роти усім позакривано! От я який!

Я - не Володимир Мономах, та можу навчити більше за всіх можновладців, які до цього правили на цих землях.

Бізнес з майже стопроцентним прибутком: вибираєте село з селянами, скуповуєте за безцінь декілька паїв - і користуєтесь досхочу усією землею, завозите декілька тисяч худоби, наймаєте для вигляду двох-трьох пастухів за мізерну зарплату (але й цих постійно лякаєте звільненням) та молоду коханку (ну тут вже потрібно трохи більше вкластися, та, коли потрібно, вона краще всякого адвоката заступиться за вас перед громадою); заводите спільні справи з головою села - щоб при нагоді він був зв*язаний з вами не тільки кавою з коньяком, але й власними підписами та штампами - і насолоджуєтесь життям! 

Пам*ятайте, що м*ясний бізнес- це безвідходне виробництво, тому померлі власною смертю тварини - найкраща сировина для ковбас (до речі, зараз в Європі дуже популярне м*ясо тварин, які щасливо померли, без стресу). І не смійте витрачатись взимку на утримання худоби - переночувати можуть і надворі, а заморожене м*ясо зберігається добре - достатньо витягнути туші із замерзлого місива болота та гною краном - і можна відправляти прямісінько у цехи.

В ніякому разі не витрачайте кошти на ветеринара, прививки чи інші медикаменти, бо корова, яка дихає і може здобути собі їжу - здорова, а якщо не дихає - то це готова сировина для ковбас.

Про розмноження тежне варто хвилюватись - десяток-другий биків - і потомство буде, і худоба щаслива.

Цього літа всі тривожились через спеку. Та я знаю, що "птиці небесні не сіють і не жнуть", то й моя худоба якось житиме. Правда, ці селяни дістали мене своїми скаргами та дзвінками: бачте, худоба з голоду ходить по селі, по їхніх городах та присадибних ділянках - і гарбузи їм поїла, і квасолю, і кукурудзу, і буряки, а декому - дині, порей, перець, яблука ( я ж кажу, м*ясо у моїх корів - найвищого гатунку з таким харчуванням)... Звісно, в такому випадку потрібно трохи потратитись, але ці витрати - крихти собакам із панського столу - тому - тисячу, тому три сотні, а дехто і за пляшку горілки та коробку минулорічних цукерок продається - отак декільком заткніть роти, то вони вас перед громадою в разі чого ще й захищати будуть.

Ну і звісно міліція - вони ж у нас свої, ми по один бік барикад...від простого народу.

Постійно жаліються, що корови ричать, з голоду, особливо зимою, в тридцятиградусний мороз))) Та хіба корови ревуть, якщо ясла... ну... якщо ясел нема?!! 

Ха-ха-ха

...Двоє втомлених пастухів пізнього осіннього дня гнали в загорожі багатосотенне військо втомленої зголоднілої худоби. Вони не були схожі на людей, немиті, зарослі, морально та фізично втомлені, бо працювали цілодобово, ночували в полі, харчувались рідко і погано, майже постійно на ногах, та ще й стусанів і прокльонів нерідко від людей їм перепадало, особливо останнім часом, коли через спеку трава на полях вигоріла, річка обміліла - і худоба розбігалася по людських полях, садах та городах.

От і зараз вони намагалися вперше за останні тижні.відколи востаннє ночували на фермі, направити це безмежне, сповнене риковиська річище у огорожу... Багато худоби відстало від загального потоку - і розбрелось людськими городами, де була така по-осінньому смачна для них їжа.

Почувши рик, назустріч із загорожі метнулося маленьке телятко - воно шкутильгало на передні ноги і, біжучи майже на колінах, шукало у натовпі свою матусю - і знайшло її у авангарді білого рою(вона, очевидно, всі ці дні теж неодноразово рвалася йому назустріч, завдаючи пастухам чималих клопотів.). Сонце заховалося за хмари, коли мале припало на ходу до материного вимені, - і десь на горах гірко заплакало вечірньою росою. В околицях села та й на території самої ферми було розкидано безліч кісточок таких ось маленьких мукалок: у лісі їх народжували корови і, залишивши десь у верболоззі, дарували на поталу вовкам чи холоду; а скільки їх навесні вивозили із залишками гною за межі ферми (очевидно, після народження вони були затоптані великою кількістю коров*ячих ніг)!

Люди, виганяючи корів зі своїх городів, дивлячись, як дощенту знищено те, над чим працювали всеньке літо і що мало їм забезпечити неголодну зиму, молили Бога допомогти і їм, і цим тваринам, які не були винними в тому, що належать кату, і були невзмозі зарадити цьому. Бо Бог все вирішить, як вирішив неодну справу. І, може, той, хто робить нещасними сотні людей та тисячі тварин, нарешті схаменеться, бо наступного Майдану не всі зможуть дочекатись і пережити, як і те маленьке голодне телятко з переламаними передніми ногами.

Господи, коли вже в цій країні перестануть керувати продажні, безморальні, ниці люди?!

Коли все закінчиться для них - і почнеться для Твого Царства?

#wilschanyk
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.09.2015 Поезії / Вірш
Строфи3
30.09.2015 Поезії / Вірш
Нове
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Пародія
05.01.2016 © Арсеній Троян
Молоко з огірками
21.09.2015
Ковбаса, або Хіба ревуть корови, як ясла...
29.08.2013 © Юрій Шеляженко
Довгоочікувані книжки або Перший статевий акт вогона Вулкеншвайзена
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 118  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Пародія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2016 01:14  © ... для роман-мтт 

Думаю, десь в Україні))) 

 08.12.2016 03:14  роман-мтт для © ... 

це де так?  

 25.12.2015 10:57  © ... для Якобчук Павло 

Дякую)))Надіюсь, все зміниться... 

 25.12.2015 02:09  Якобчук Павло для © ... 

Це дійсно трагедія, дуже красномовно. Талановито. + 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
27.03.2012 © Микола Щасливий
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди