22.09.2015 06:35
для всіх
185
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

Грусть одиночества

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Ночь странная, исчезли звезды-огоньки, 

Свет лунный в небе дремлет одиноко, 

Сон бродит по домам до утренней зари, 

Стон ветра, словно гость, стучится в окна…


Тень от ночной свечи - дрожащий стебелек, 

Ей, как и мне, сейчас опять не спится, 

Грусть одиночества, как нежный мотылек, 

Вновь тихо на плечо мое садится…



м. Київ, 22.09.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.09.2015 11:38  Тетяна Чорновіл => © 

Ніжний такий смуток, елегійний.
Він іноді має право торкнутись метеликом плеча.