24.09.2015 22:37
для всіх
195
    
  7 | 7  
 © Микола Чат

Осіння рибалка

Осіння рибалка

Пензлем вій малює осінь спокій, 

П’є з ріки задушливий серпанок.

Губить крижень в рогозі високій, 

Розмаїте пір’я на останок.


Очерет кульбабить від зітхання, 

Втомленої спекою чайчини.

Струшує махрове подаяння, 

На латаття грубі сорочини.


Поплавець вихитується кволо, 

В ритмі карасячих забаганок.

Гордо жаба роздуває воло, 

На проталі ряскових фіранок.


Короп ніжить плавника на сонці, 

Що тепла останнього краплини, 

Зачерпнувши в палахкі долонці, 

Збризкує опалом на маслини.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.11.2015 22:43  © ... 

Щиро дякую всім за відгуки... Навіть МЕКСИКАНЦЯМ.

 25.09.2015 16:39  Тадм => © 

тепло й затишно від Ваших віршів і трішечки щемливо....

 25.09.2015 11:05  Ольга Шнуренко => © 

ОСОБЛИВО СПОДОБАЛИСЯ РЯДКИ: "Пензлем вій малює осінь спокій,
Очерет кульбабить від зітхання, На проталі ряскових фіранок".
(Ваші пейзажі такі ж дивовижні, як і раніше, але кожний раз інші цікавинки. Дуже сподобався цей поетично-романтичний пейзаж!)

 25.09.2015 10:35  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова осіння замальовка!

Подвійний ефект вийшов, з уловом повернулися, ще й вірш красивий створили!

Палахкі долонці сонця дуже зворушливі!) Як і карасячі забаганки))

 25.09.2015 10:04  Деркач Олександр => © 

чудово...як таке може не сподобатись) і гарно написано

 25.09.2015 08:18  Уляна Яресько => © 

Чудово! Війнуло осіннім спокоєм...

 25.09.2015 07:04  Тетяна Белімова => © 

Гарна пейзажна поезія! Як завжди, вражає Ваша увага до деталей))

Моє Вам чудово! 

 25.09.2015 06:10  Каранда Галина => © 

вірш справді дихає спокоєм.

 25.09.2015 04:31  Серго Сокольник => © 

"А я ріба, я ріба!.." (мексиканська пісня)))