25.09.2015 18:29
для всіх
142
    
  2 | 2  
 © Савчук Віталій Володимирович

Зігрій...

Зігрій...

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Я пригорщами золото зберу, 

Що розгубила щедра осінь

Тобі у коси квіти я вплету

Хай сяє у очах небесна просинь.


Нехай ласкава посмішка твоя

Мою тугу розвіє швидко

Розквітне зранку новая зоря, 

Кохання хай цвіте неначе квітка.


Нехай палає рудо червоний сад, 

Із листям бавляться усі вітри

Я осені зіп’ю медовий яд

Листком душа здійметься догори.


Як небеса собою охолонуть

Ти душу, як листок тоді впіймай

Прийми її в розкритії долоні, 

Зігрій її, тримай не відпускай.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.09.2015 07:45  Тетяна Белімова => © 

Дуже красиво! І ніжно))

 25.09.2015 23:09  Серго Сокольник => © 

Ех... То- прозит! За кохання!

 25.09.2015 18:45  Світлана Рачинська => © 

Відчутно скільки почуттів укладено чи уплетено між рядків... Тепла Вам! Нехай нарешті розпогодиться і засяє сонечко)