Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.09.2015 11:01Есе
Про життя  Про душу  Про кохання  
Весілля
50000
Для дорослих (18+)
© оксамит

Весілля

Мне есть, что спеть перед Всевышним,
Мне есть чем оправдаться перед ним... (В. Высоцкий)
оксамит
Опубліковано 26.09.2015 / 31508

Я не чекаю на весну... Весна була на відстані в п`ятсот кілометрів. Я чекаю на осінь.., чекаю і боюся, вірю і живу... Осінь довжиною у континет... Скільки днів вже минуло? І можна б було б збрехати, що тобі всерівно, але ж хіба собі збрешеш, коли рахуєш навіть секунди. І як би ж та математика зближувала, а так виходить рівняння, де не можна віднайти і вирахувати ні ікса, ні ігрека.., нема відповіді... Безліч варіантів, а не виходить...

Осінь в цьому році, багата на свої подарунки. Щедро наділила врожаєм, бавить теплом, а картин яких намалювала.., не передати відчуття. Серце заходиться від побаченого жовтіючого листочка, від червоних кетягів горобини, від жоржин, які пламеніють, від танцюючих айстр, від спілих груш, від дощу, який співає класику, від вітру, який приносить аромат парфумів, від людей одягнених в осінні кольори... Того "від" безліч, не можна віднайти і вирахувати, нема відповіді, одні варіанти, тільки виходить все правильно.., зміна сезону приходить вчасно... А ще осінь багата на весілля...

Ото вже розмов було..

- А ви чули, у Юхимів сваЛЬба. Та ще й яка!., вдома гулятимуть!

- А, що в Юхима нема грошей? сина женить, а на рЄсторан і каХве не Хватає?

- Тю.., усі при роботах і вдома...

- Оце так новОсть...

Попри всі балачки, всіх хвилювало тільки одне-чи запросять на весілля...

Шкода, що відмирають традиції, вже навіть на моїй пам`яті років п`ятнадцять не було в нас на кутку таких гулянь. Ото після мого "торжества", ще Зінка дочку заміж видала, та Галька Глібовська сина одружила. Як же то гарно.., дружно, всі немов рідні і примирить те весілля навіть тих хто скузував по сусідськи.., а переживань скільки, щоб нікого і нічого не забути... Цюкають сокири-будують шалаш. На дворі мурують плиту, зносять з усіх дворів чавуни, топлять піч, ріжуть порося, ой, а ще скільки ж усього і списки запрошених, і кому який подарунок, і прикрашання двору, і рушники, і короваї, і куховарок добрих та вмілих, і сватів та бояринів балакучих, і наречену викупить, і нарядів накупити, і старих людей розпитати що, за чим, і щоб нічого і нікого не забути...

- Просили батько й мати і я прошу. Приходьте до нас на весілля! - такими словами просив наречений, щоб уважили і приходили святкувати.

Ті Юхими ріднею нам доводяться, добрі вони люди, і я їх шаную і вони мені тим віддячують. Довго ми з весільною матір`ю мудрували, що за чим і як то все проводити будемо. І мені "роботи" дісталось, і в старших куховарках бути і за столом прибалакать. Ой люблю я те все діло, та й люди в нас дружні, не без того звичайно, що є своя ложка дьогтю, але з роками вже на те ніхто уваги не звертає..

- А чи не у ваш двір голубка залетіла?., а чи не віддасте нам тую пташку?

- Та нам і самим та голубка до вподоби!

Шуткують, сміються-викуп йде!

А осінь-чарівниця подбала про все, погожою дниною радує. Сонце таке усміхнене, небо таке чисте, люди веселі та привітні. Весілля!

- У горі і в радості, будьте одне одному опорою. Обміняйтеся каблучками, хай життя на долю стелить...

А на столах, Боже святий, ото вже не скажуть, що в Юхима грошей не було. Ломляться в убранстві своєму від наїдків усяких та від напоїв добрих. Хвалить куховарок, не дурно фартухи заробляли...

- Є у нашого молодого і молодої!., - і почалась даровизна... За той шматок короваю гріх не віддячити. Душею спечений, як земля наша родюча та багата, колоссям увінчаний, калиною вбраний, барвінком переплетений...

До основного подарунку вузлик життєвий дарувала, а у вузлику тому, листочок дубовий, щоб рід був здоровий, зернятко кукурузне, щоб гроші водились, колосок пшеничний, щоб повною чашею дім, стручечок гороху, щоб діток купу народили, гілочка березова, для радості в домі, пелюсточка трояндова, для краси жіночої, горнятко з медом і шишка хмілю, щоб кохання було хмільним і солодким. Гірко!!!

А музики своє діло знають, "тещу" заграли. Гуляє народ, веселиться. Ой і гарно ж...

Осінь-вечірня, смуток трішки... Зняли фату, пов`язали хустку... Заспівали, заплакали... Життя.., незмінне коло... Весілля.

Ранок осінній, загадкова прохолода... Б`ють дзвони церковні. Вінчання. Таєнство. Перед самим Господом обітницю давати треба. Не збрешеш. Не злукавиш...

- А в нас же теж з тобою весілля.., срібне... Давай і ми з тобою.., та гостей нагукаєм, та, щоб разом...

- Облиш розбите не склеїш, залатане не сховаєш.., досить того що ми поруч... Геть дурні сльози, себе не обдуриш. Серцю не накажеш. Душу не вб`єш...

Б`ють дзвони. На руках наречену молодий з церкви виніс. Хай же він її все своє життя на руках носить. Милує її і жаліє. Поважає і шанує. Весілля!!!

- Ой дівчаточки мої, ой дивіться, щоб же нікого не минули, щоб до всіх завітали, щоб припросили - ото вже весільна мати прибалакувала... Циганить йдемо. Гульня для дорослих. Вже до того всю свою фантазію проявлю. Люблю. Вмію! Кінь, віз та квітами уквітчаний, гармошка та бубен, а наряди ж які, у справжніх циган таких немає. А розмалювалися з Зіною.., що сусідський собака аж заскавулів і у буду забився. Весело. Та з словом добрим, та з намірами щирими. Старий Йосипович, у своїй армійській формі з аксельбантами, яка аж забивала дух від нафталіну, так рЄзав на гармошці, що ноги саміі виделували такі кренделі, що якби й хотів ще раз так зробити, навряд чи б вийшло. Весело. Шуткувать не плакать. Весільного батька з весільною матір`ю, прибрали як молодих, з усіма причандалами, які належать чоловіку і жінці, на візок погрузили, викупали у ставку. Тин обмалювали. Курей нациганили. Супу наварили. Горілки випили. Весілля!!!

- Осінь.., рідненька, як же я тебе чекаю. Тільки ти можеш скоротити відстань у цілий континент на мить. На ту мить, де за руку і від світу, де в кожній краплині дощу цілунок, де пташки співають і на тому все тримається, де вітер огорне і дасть вдихнути на повні груди, де неймовірне стане явним, де омріяне втілиться в реальність, де ніжністю очі говорять, де чекання закінчиться і знов почнеться... І я летітиму чи то в аеропорт, чи на вокзал, чи зустрічатиму поїзд, бо я незнаю якою буде та мить...

- Пам`ятаєш, Ти співав мені ваших весільних коломийок.., я переробляла їх на свій лад, присолоджуючи пікантними слівцями і у відповідь - Люблю. Моя...

- Вірю, бо люблю...


- танцювала карапЄт

- побила ботІнки

- осталИся на ногах

- чУлки та резІнки....

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.09.2015 Проза / Мініатюра
Без назви
28.09.2015 Поезії / Філософський вірш
Вітряне
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Ліловий світ
05.07.2013
Початок
12.08.2015
Серпень
26.09.2015
Весілля
27.11.2015
Просто про тебе
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 126  Коментарів: 7
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.09.2015 08:58  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую пані Тетяно)))))) Приємно!! 

 27.09.2015 08:14  Тетяна Белімова для © ... 

Навіть не передати словами, пані Алло)) Ніби побувала на українському весіллі!
Колоритно! Мальовничо! Із безліччю цікавих деталей! Гарний твір!  

 26.09.2015 23:07  СвітЛана для © ... 

Як же мені сподобалося. Як колоритно і по-справжньому! З розмахом Ви розгорнули... І Образи дуже живі і красиві, і почуття такі ж... Дуже... 

 26.09.2015 12:31  © ... для Оксана Михновська 

Дякую!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 

 26.09.2015 12:27  © ... для Ем Скитаній 

Дорогий Еме вітаю Вас!!! Радію Вам!!! Читала ваше "Wiederholung" і не можу висловити свого того як я те сприймаю... Тримайтеся я так вірю, що все те закінчиться... Дякую Вам за відгук, дякую душею Вам!!!  

 26.09.2015 12:08  Ем Скитаній для © ... 

...там і я побував, мед-пиво смакував, по вусам текло та у рот не спіймалось, бо в прозі читалось...чудово! наче дійсно гульнув на тому весіллі... 

 26.09.2015 11:44  Оксана Михновська для © ... 

Класно!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
01.04.2012 © Каранда Галина
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди