04.10.2015 13:16
для всіх
174
    
  5 | 5  
 © Анна Ольтенберг

Послухай дощ

Я люблю Тебе

Послухай дощ. Так бється моє серце.

Невпинно, безнадійно і прощально.

Ти в груди застромив криштальне скельце,

Що ранить ніжно, але так нещадно.


Ти любиш мене? Чи моє волосся?

В мені горить щось і ламає ребра.

Яке нестерпне згіркле безголосся!..

Не треба сонця… віршів теж не треба.


Хай буде дощ. Послухай моє серце.

Тремтять уста, замерзли і німіють.

Я не літаю, це не має сенсу.

Мене нема. Вона тобі зоріє.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.10.2015 21:18  Богдана Копачинська => © 

Розпачливий крик.

 05.10.2015 06:36  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий сумний вірш...
про згрікле безголосся...
Нехай наяву таке не відчується.

 05.10.2015 00:34  Серго Сокольник => © 

Кохання... Ех......
Як гарно пишуть дами...

 04.10.2015 18:34  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарно)

 04.10.2015 18:02  Тетяна Белімова => © 

Я теж внесла до "улюбленого"!
Підкажіть, будь ласка, ім`я виконавиці музики.

 04.10.2015 18:01  Тетяна Белімова => © 

Аню! Неймовірний твір! Прочитала декілька разів - і з музикою і без. Гарно було щоразу))
Пристрасно!
На жаль, не знаю французької. Чи збігається зміст Вашої поезії із змістом пісні?
Дуже сподобалося!!!

 04.10.2015 16:25  Алла Калюжна => © 

Если любовь так ломает, то зачем она? Лучше слушать дождь...