06.10.2015 20:12
для всіх
165
    
  3 | 3  
 © Савчук Віталій Володимирович

Примруживши очі

з рубрики / циклу «струни»

Примруживши очі я слухаю тишу

А серце тріпоче і важко так дихать

Чужими стежками десь ходить кохання

Мені залишивши лиш привід чекання.


Мені залишивши надії і мрії

Обірвані зустрічі, вогкії вії

Обом непотрібні сторонні розмови

Суцільна напруга, що в’ється навколо


Що в’ється навколо виснажує врешті

І зупинитися змушує першим

Примруживши очі на тебе чекати, 

І марну надію безтямно кохати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.10.2015 09:10  Тетяна Белімова => © 

Віталію Володимировичу, дозволю собі втрутитися у Вашу з Танею розмову. Погоджуюся з усіма аргументами Тетянки. Вона Вам гарно радить. Варто прислухатися, як на мене.

 07.10.2015 20:36  Тадм => © 

гарний вірш, але сприймається як напруга напружує, може заміните чимось?

 07.10.2015 09:44  Світлана Рачинська => © 

Не спиняйтеся! На марно  не кохають... Чудові задушевні рядочки!

 07.10.2015 01:11  Серго Сокольник => © 

Мо" й не марну... Надія є надія...

 06.10.2015 21:47  Тетяна Белімова => © 

Трохи сумно...
Будемо сподіватися, що то осінь так впливає.