09.10.2015 20:17
для всіх
219
    
  6 | 6  
 © Савчук Віталій Володимирович

Яблунька

Яблунька

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Червоні яблука достигли у саду

Такі духмяні наче меду кухоль.

До яблуньки помалу підійду

Схилюсь до стовбура, 

щоб розповідь послухать.


Вона ж мені розкаже як колись

Серед страшенної чужинської навали

Під нею у коханні поклялись

Він і Вона.Їх разом розстріляли.


Їх поєднала матінка-земля

Кров молоду ввібрала і змішала

Щоб потім яблуня через гілля, 

Свої листочки у червоне прикрашала.


Щоб те кохання, що пішло у небуття

Та не зазнало щастя в цьому світі

Щороку яблукам давало би життя

Нехай смакують їх чужії діти.


Червоні яблука. Червоні наче кров, 

Що запеклася у пробитім серці

Погладжу яблуньку, і вбитая любов, 

У кожнім закутку душі моїй озветься.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2015 16:57  Іванна Западенська => © 

Пане Віталію, Ви чудово пишете! Дуже сподобався Ваш вірш)) Аж розплакалась трохи на словах "їх разом розстріляли"... Вірш просто супер, такий сильний, глибокий.

 11.10.2015 15:41  Люлька Ніна => © 

Яка краса у вашій поезії! Драматично, серце щемить, коли читаєш віршовані строки.

 10.10.2015 02:08  Серго Сокольник => © 

Так... Щемно...

 09.10.2015 22:49  Тетяна Чорновіл => © 

Сумна легенда.
Чудово написано!

 09.10.2015 21:29  Тетяна Белімова => © 

Сумно, але й гарно водночас!