11.10.2015 09:42
для всіх
416
    
  - | -  
 © Терентьєва Лілія

Не доля...

Значить доля така і кохати нам не дано

Я дивлюсь у вікно.Бачу, йдеш ти з другою-

Це байдуже мені тепер, мов було це давно...

Зрозуміла тоді-ти ніколи не будеш зі мною.

Значить доля така і кохати нам не данО.


Ти до неї всміхавсь, нахилявся низенько.

Говорив їй "кохаю" та інші чарівні слова...

Але чула це яі не раз і не два-хоч давненько,  

Значить доля така і мені її пити до дна.


Може й справді її ти палкіше кохаєш,  

Може з нею життя буде Раєм здаватись тобі.

Може й так.Майбуття передчасно не взнаєш.

Знає доля лиш все, та ховає від нас далебі.


Ні!Не прагну я помсти!Мені лиш здається:

Щастя ваше-туман і, як сонце зійде,  

На дрібненькі шматочки воно розпадеться...

А стежини до ньго ні ти ні вона не знайде.


Як настане цей час, ти про мене згадаєш,  

Будеш знов говорить найпалкіші слова...

Будеш палко мене запевнять, що кохаєш,  

Та не будеш ти мій-доля нас не звела.



1996

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.10.2015 00:26  Галя Погуляй => © 

ну ...життя - складна гра,тим паче така трагікомедія як кохання... Кохання не існує - чим швидше це вдається зрозуміти,тим краще...
Але ...кохання Вам! взаємного

 12.10.2015 22:32  Деркач Олександр => © 

"другою" - наголос? "байдуже тепер" "зрозуміла тоді" "палкіше...найпалкіші...палко..."- !!!??? ну і звісно логіка - як на мене - кульгає((правда в коханні завжди з логікою проблеми але ж у викладенні і оформленні твору мені здається вона повинна ж бути апріорі? вибачте, я не вчу - я запитую? бо бачу з Ваших коментарів Ви вмієте пояснювати...