11.10.2015 09:50
Без обмежень
101 views
Rating 0 | 0 users
 © Терентьєва Лілія

Не йди

Доле моя, не зникай!

Літо, не прагни піти! 

Доле моя, не зникай! 

А сонце гарячем м"ячем 

Котиться за небокрай. 


Хочеш якщо-я прийду 

Тихим осіннім дощем... 

Ніч заховає мене 

Чорним крилом-плащем. 


Полум"я вже не те- 

Серце не обпекти... 

Сумно без тебе мені,  

Любий, не прагни піти. 


Можеш якщо-повернись,  

Бо без тебе немає життя. 

І сонцем кохання моє 

Котиться у небуття... 

 1996



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Плин часу / Філософський вірш | Терентьєва Лілія». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Терентьєва Лілія.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.10.2015 12:36  Серго Сокольник => © 

От жіноча ця "надривність"... Гарно) 

Публікації автора Терентьєва Лілія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо