Квітам холодно...
Квітам холодно вранці -
осінь.
Вони - очі її сумні.
Та у погляді там, на дні -
ритми сонця у танці
й досі...
В зледенілих зіницях
серця
тліє пам"ять про теплі дні -
в кожній квітці. А ти мені
в"яжеш осінь на спицях
сонця.
Календар на котрій сто-
рінці
ніжних квітів зупинить вік?..
Розчинюся між тих повік...
Твоє золото містить
стронцій.
