14.10.2015 20:08
18+
95
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Жовтневий сніг

Жовтневий сніг

Земля прямує в світову безодню. 

Її скували сніг і холоди. 

Між посмішок, до болю неприродніх,  

Зима змітає всі старі сліди. 

Йде боротьба з наївним і прекрасним. 

Реальність вибиває усміх з лиць. 

Лишилось тільки торгувати щастям –  

Душа уже давно упала ниць. 

*** 

А сніг іде. Не перший. Не останній. 

Спиняє поспіх. Зупиняє час. 

Стоїть величний храм; на світлу баню 

Сніжинки осідають раз у раз. 

*** 

У храмі тім 

На лівому крилі,  

Десь 

Між старих ікон 

В куточках 

Темних 

Ангелики 

Сміються 

Золоті,  

І сміхом цим 

Тримають 

Грішну 

Землю. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.10.2015 07:45  Сашко Новік => © 

гарно

 15.10.2015 02:57  Каранда Галина => © 

чудово.

 14.10.2015 21:08  Світлана Рачинська => © 

Дуже прониклась, Олю. І кольорами твору і відчуттями.. Ти так глибоко пишеш. Про торг щастям - просто вразило. Чудово!!!