07.01.2011 17:33
-
410
    
  2 | 3  
 © Інна Франчевські

Моя гордість

Я гордою стала незмірено, 

Напевне, великий це гріх… 

Розтоптану душу зневірену 

Я хочу сховати від всіх. 

І погляд холодний, і плечі –  

Все надто пройняте пихою… 

Я хочу забути той вечір, 

Коли цілувалась з тобою… 



4.09.2010.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.01.2011 22:18   

хороший змістовний вірш

 07.01.2011 20:57   

Гарний вірш