16.10.2015 07:22
для всіх
244
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Чому сумуєш ти

Чому сумуєш ти

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Чому сумуєш ти, Полярна Зірко, 

В плеяді зоряних супутників-сестер?

Тебе мабуть бентежить вік старий твій, 

Що, кажуть, добігає до кінця тепер…


Твоя яскравість сліпить сестрам очі, 

Віками роз’їдає заздрість, як іржа, 

Ти - ніби сонце у тенетах ночі, 

Найбільш яскрава серед менших зір Ковша…


Мабуть нелегко бути надгігантом, 

За Сонця світність - більшу в кілька тисяч раз, 

В минулому блакитним діамантом

Була найкраща ти серед усіх прикрас…


З роками гусне гелій в твоїм тілі, 

Стрибає тиск, яскраве світло мерехтить, 

Симптоми ці - для тебе зрозумілі, 

І ти цінуєш, як останню, кожну мить!



м. Київ, 16.10.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.10.2015 14:29  Ем Скитаній => © 

віршик і задум віршика чудові...але я б, дійсно, повернувся до нього аби його трохи підправити...порада Антоніни тут слушна...дякую за зоряність!

 16.10.2015 11:20  Уляна Яресько => © 

ЗО-РЯ-НО!!!
Гарно написали!

 16.10.2015 10:38  Антоніна Спірідончева => © 

Ідея і образ - чудові. Знайдено дуже влучні слова при втіленні. Але є трошки банальностей і недоречностей, які дещо псують вірш. І дещо складна (на мій погляд) ритмічна організація. Подивіться на цей вірш через деякий час, мабуть, Вам захочеться щось поправити.
З повагою, :)

 16.10.2015 09:34  Віталій Перетятько => © 

А я зрозумів, що вірш не про Полярну Зірку. Спочатку відчув, а потім "зачепився" за гелій в медицині... (ядучий дим дурман-кальяном...).

 16.10.2015 08:49  Олена Вишневська => © 

Читала з насолодою - красива зоряна філософія!

 16.10.2015 07:27  Тетяна Чорновіл => © 

Красивий зоряний вірш!