19.10.2015 10:30
для всіх
161
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Шафа

В занедбаній шафі своїх почуттів

Шукаю колишні забуті бажання, 

Які я здійснити колись захотів

Та кинув даремні усі намагання.


Вони як лахміття у шафі висять, 

Міль часу безжально дірки в них проїла

Й не хочеться навіть іще щось бажать, 

Шукати їх в шафі душа розхотіла.


Навіщо бажати, що вже не збулось, 

Й занедбану шафу на ключ зачиняю, 

Так сумно зробилося раптом чогось, 

Обкраденим врешті себе відчуваю.


Бажання здійснити святі почуття

І вірної дружби, любові й кохання

Хотів би з нас кожен хоч раз за життя, 

Та доля руйнує усі сподівання.

09.09.14.



м. Київ, 09.09.14.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.10.2015 10:33  Тетяна Чорновіл => © 

Зачинили і все! Не сумуйте!
Іноді відкриєте... переглянете... з світлими спогадами!
Бо про кожну річ у тій шафі можна пригадати щось чудове і неймовірне.
Вірш Ваш напрочуд символічний!