21.10.2015 10:56
для всіх
114
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

Подзвони як світ старому другу

Коли очі застилає туга

І тривога сковує зап`ястя, 

Подзвони як світ старому другу

Із яким ділив хоч краплю щастя.

Не кажи сусідам і коханим, 

Не спиняй ці хвилі телефонні -

Хай тобі лікує древні рани

Хтось до сказу рідний і знайомий.

І коли в тобі клекоче Етна, 

І коли вирують водоспади, 

І коли стикаються планети, 

Проявляються страхи і вади, 

Коли груди стягує напруга, 

Коли йдуть в безодню всі дороги, 

Подзвони як світ старому другу, 

Пустку в серці заміни на нього.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2015 18:13  Марія Круль => © 

Чудово.

 23.10.2015 21:18  Сашко Новік => © 

гарно

 22.10.2015 20:37  Світлана Рачинська => © 

Чудово мати таких друзів. Вірш супер!...

 21.10.2015 17:55  Ганна Коназюк => © 

Чудові поради... Олю, дуже гарна поезія!

 21.10.2015 12:47  Тетяна Чорновіл => © 

Думаю, подзвонить.
Гарний вірш, Олю!

 21.10.2015 11:19  Каранда Галина => © 

чудово. а в мене такий є... що найголовніше - можна нічого не пояснювати, просто попросити сказати щось хороше) і скаже!)