Дебелий Леонід Семенович Крила
Як відвічний селянин я cівач сезонний,
Перший промінь весняний – резонанс стодзвонний:
З теплих рук зерно мале в захистку лягає,
І з щоденного дбання плід рясний зростає.
А як осінь зашумить під листком багряним,
Щось так душу вередить покликом вогняним:
І тягнуться до пера руки мозолясті,
Час вже сіяти слова, з яких вродить щастя...
09.07.2016 13:28 Ольга Моцебекер => © |
 Нехай же в світі буде більше слів, з яких вродить щастя). Сподобався вірш. |
11.11.2015 07:54 Георгій Грищенко => © |
 Нехай вродить побільше щастя та натхнення. |
28.10.2015 14:11 Деркач Олександр => © |
 Сподобалось...ну да - у поетів осіннє загострення)) |
25.10.2015 13:40 Ольга Шнуренко => © |
 Сіяти розумне - призначення вчителя, священика, поета. Золоте зерно думок є у ваших куплетах... |
25.10.2015 09:49 Тадм => © |
 закінчення - супер! |
25.10.2015 06:11 Каранда Галина => © |
 ) вітаю з поверненням! сівачів поважаю!) |