26.10.2015 21:11
для всіх
159
    
  5 | 5  
 © Ольга Шнуренко

Поминальна пісня

з рубрики / циклу «Громадянська лірика»

Співав юнак, звертався до людей, 

До небайдужих на земній планеті, 

І біль та смуток рвався із грудей

За тих, хто нещодавно канув в Лету…


За сивих мам, що плачуть уночі, 

І моляться щоденно до ікони.

Не гасне в церкві полум’я свічі, 

Солдатські вдови б’ють земні поклони…


Лежать солдати в дивному саду, 

В якому не зривають вишні спілі, 

В скорботі на могилу покладу

Я оберемок ніжно-білих лілій…


В саду вишневім не лунає спів, 

На кладовищі неймовірна тиша, 

І сивий дощ оплакує синів, 

А спокій їм дарує сам Всевишній…



м. Київ, 2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.10.2015 11:32  Тетяна Чорновіл => © 

Ще зовсім недавно ми уявити навіть не могли, що гинутимуть наші українці від рук "братів", а нам прийдеться писати вірші, повні скорботи!
Кремлівського винуватця покарає Бог!
От тільки скільки ще лиха він встигне накоїти - не відомо!

 27.10.2015 10:02  Тетяна Чорновіл => © 

Світла пам"ять...
Чудовий вірш.

 27.10.2015 09:09  Тетяна Белімова => © 

Щемливо... 

Вічна пам`ять полеглим... 

 26.10.2015 22:22  Марія Круль => © 

Вічна і світла пам"ять. Чудово.

 26.10.2015 21:43  Світлана Рачинська => © 

пісенно і світло попри біль... гарно!

 26.10.2015 21:18  Каранда Галина => © 

Царство небесне...
Написано дуже гарно.