Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
27.10.2015 03:41Думки вголос
Про книгу  Про школу  Про прекрасне  Про мову  
Філософський нарис стосовно навчання поезії
41200
Без обмежень
© Серго Сокольник

Філософський нарис стосовно навчання поезії

Серго Сокольник
Опубліковано 27.10.2015 / 32176

"Нема в світі досконалості"- одна з головних тез філософії. "Нема в світі досконалості"...

От чую, чую заклики до "молодих поетів"- ДОСЯГАЙТЕ ДОСКОНАЛОСТІ!!! ДОСЯГАЙТЕ ДОСКОНАЛОСТІ!!! (беру даний термін ("молоді поети") в лапки, бо насправді ж невідомо, і що він означає, і як до нього відноситись))) Віковий термін в поезії ніколи не діяв, вірші, як гарні, так і погані, можна писати у будь-якому віці. Можливо, тут завуальовано мається на увазі термін "перспективний", та він також не має жодного сенсу, оскільки постає питання, чи можна словом "перспективний" відзначити людину, що лише подає надії, та нічого особливого ще не створила. 

І які в такому випадку критерії відбору до категорії "перспективних", і знову ж таки які критерії відмітання усіх інших до категорії "неперспективних"? (тут вимальовується доволі чітка здогадка- критерієм відбору є всілякий вияв лояльності саме до тої особи, яка й займається даним відбором. Тут при бажанні можна угледіти і те явище, яке зжирає Націю і Державу, а саме- елементи корупційної дії. Та не будемо відволікатись на такі "дрібнички") 

Коли ж людина щось уже таки створила, то сам термін "перспективність" втрачає сенс, оскільки рубікон на той момент уже перейдено.

Тому молодим поетам, які так палко бажають "досягти досконалості" пропоную все ж таки їм спочатку перечитати оту саму фразу, з якої я розпочав цю розмову- "нема в світі досконалості".

Себто, даний заклик втрачає сенс вже тому, що це заклик до того, чого в природі не існує і чого апріорі досягти неможливо. Можна було б трансформувати дану фразу на більш делікатну, а саме- "початківці, вдосконалюйтесь!" О. От в цій фразі таки є деякий сенс, і є певний простір для маневру в філософствуванні. Чим ми з Вами, шановні читачі, і займемось. 

"Вдосконалення в поезії". Гарна фраза. І- заманлива, погодьтесь. Але одразу виникають питання. Найперше- яким чином? Як люди елементарно освічені, розуміємо, що цей "стовповий шлях" одразу веде до розділу на два шляхи, які можуть іти як паралельно, так і розходитися. Себто можна займатись вдосконаленням як самостійно (самовдосконалення), так і вдосконаленням за допомогою вчителя, чи вчителів. Таке вдосконалення назвемо навчанням, бо в даному випадку поет-початківець добровільно віддає себе до когось в науку. Можемо і скомпонувати ці терміни- учень, який до того ж ще й самовдосконалюється.

І отут постає питання, яке на перший погляд виглядатиме для вас, шановні читачі, дещо парадоксальним. Але- підкреслюю- лише на перший погляд. Питання просте- НАВІЩО? Одразу чую обурений гомін незгодних "як-то навіщо??? А як же досконалість"? (при цьому одразу забувши той самий життєво виведений і ніким не спростований термін- НЕМА В СВІТІ ДОСКОНАЛОСТІ. Себто, навіщо витрачати сили на те, чого нема і досягти чого неможливо?)

Однак розглянемо це більш детально. 

З чого саме починати оте "вдосконалення"? Одразу підкреслимо, що вдосконалення прагне саме ПОЕТ- ПОЧАТКІВЕЦЬ, тобто людина, що вже елементарно відчуває розмір вірша, може самодостатньо підібрати риму (бо є ж і такі, з дозволу сказати, "вчителі", що й автопідбірником рим запропонують скористатись, хоч це вже більше до казусів відноситься))), доволі чітко наперед бачить для себе тему написання і володіє можливістю її "виконати".

І отут учень зтикається з деякими небезпечними моментами. При цьому неважливо, чи сам він надто перейнявся отим "вдосконаленням", чи вже впав в залежність від учителя, що є більш небезпечним, бо в цьому випадку з"являється ще й почуття обов"язку перед учителем, що в свою чергу призводить до розвитку комплексу меншовартості, а це вже в свою чергу таїть небезпеку маніпуляції недобросовісним учителем своїм учнем.

Тут у мене випливають з пам"яті картинки "офісної життєдіяльності", де молоді працівники мають за найвище щастя догодити керівникові, при цьому солодко гризучи одне одного, і в цій погоні за схвальним поглядом їм уже, власне, і платня як продукт праці не потрібна. Аби керівництво поглядом обігріло. Воно й обігріває. "Навіщо платити більше"? Що не кажи, а "старше покоління" до цього явища більш стійке. Достоїнства побільше, хоч теж не без гріха))) Та то я так, трохи відволікся від теми, аби дещо "розгрузити" аудиторію.

То чому саме вчитися? Підкреслимо, усі інструменти для написання віршів у поета-початківця вже є (відчуття розміру, підбір рим, уміння зв"язати і викласти тему). Яким розміром писати? Над цим, запевняю, не замислювався в світі жоден поет в момент написання твору. Це вже потім його вірш розбирали знавці, і поет (деколи зі щирим здивуванням), узнавав, яким саме мудреним розміром він написав отой свій твір))). Тобто, цьому- НАВЧИТИ НЕ МОЖНА, оскільки будь-який поет ніби впадає в транс і просто починає писати САМЕ ТАК, А НЕ ІНАКШЕ.

Цей здогад, що вірші ідуть ВІД БОГА (від демона, темних сил, з астрального порталу тощо) має грунтовне підкріплення, оскільки непогано римуючи самі по собі, і навіть пишучи вірші "шкільного рівня", більшість людей не стає поетами. І безглуздо їх цьому вчити, бо вони поетами все ж не стануть. "...но не может взлететь косолапый медведь. Он не может, не может взлететь..."))) То чому не прийняти за постулат цю саму догму, але, скажімо так, з іншої її сторони- МЕНШІСТЬ, якій від деякої сили ДАНО СТАТИ ПОЕТАМИ, таки їми стануть. І для цього усе, що їм треба дати- можливість писати. І читати літературу звісно, підсвідомо відшліфовуючи нею свою особисту грамотність. А там- як Бог (вища сила) дасть.

Інший аспект. Я вже його торкався. Про НЕДОБРОСОВІСНІСТЬ деяких вчителів. Це ж теж можливий випадок- учень натрапляє саме на такого вчителя. Перспектива в даному випадку похмура. Бо існує таке явище, як нетерпіння людини бачити когось вищим за себе. Уловлюєте цей хиткий психологічний момент? Адже зовсім не гарантовано (і людською психологією це підтверджується), що вчитель здатен виростити когось вищого за себе і з цим змиритися. Є гарна істина- ТОЙ, ХТО ЗНАЄ, ДЕ ЗАРИТЕ ЗОЛОТО, САМ БЕРЕ ЛОПАТУ І ІДЕ ЙОГО КОПАТИ.

Чому саме вчитель-поет може навчити учня-поета? Подарує йому геніальну фабулу твору? Навіщо йому це робити, коли він спроможний сам її втілити в життя (бо поет, до того ж- вчитель. Я в даному творі не торкаюся тих ""вчителів, що взагалі при цьому не є поетами, бо нездатні ними бути апріорі. А такі особи теж існують в цьому сумному світі). Фабул, їх небагато, вони народжуються не задля того, щоб ними розкидатись. Вкаже на технічні помилки? Гріш ціна тому поету, який сам їх не бачить і не виправляє, як елементарно освічена людина.

І саме отут таяться такі підводні камінці, що ріжуть ноги молодому поетові по саме оте... Ой, ріжуть. Тут і спекулювання на темі "бездоганності мови" (хоча перечитаємо Шевченка, класика світового рівня- він доволі сміливо вплетав русизми). Тут і втискування в прокрустове ложе писанини лише на "дозволені" теми(а точніше- штовхання на підстроювання під особисті смаки) . Серед них ота сама омріяна наша "квітчаста метафоричність", за якою вже й світу Божого не видно (а ні, щоб спом"янути великого Котляревського з його бурлескно-травестійною Енеїдою, написаною, підкреслю -в кінці вісімнадцятого сторіччя- живою розмовною мовою). Варто однак запитати молодих поетів, які бажають іти отими вищезгаданими шляхами- чи багато у світі зараз на вустах імен українських поетів світового рівня? То ким ви себе тоді хочете бачити- при відставній козі стошістнадцятим нумером?)

Тут же і загальновідомі дурниці, як-то надто поширена (тому приводжу для прикладу)- підбиття кількості... (тільки вдуматися!!!) ... Дієслівних рим у вірші... (і хтось же придумав оцю дурницю колись))) І хтось досі тиражує))) Тут можна лише побажати тим, хто таки клюнув на оту вудку- не переймайтеся. В усіх гарних, смислових, цікавих віршах отих рим РІВНО СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ПОТРІБНО, щоб робити ці вірші гарними, смисловими і цікавими.

А бажаючим розвивати цю покриту пліснявою тему (як правило, це люди, що особисто неспроможні на справжню творчість, коли такою не назвати надуття щік та мильних бульбашок) пораджу створити таку собі КОНТРОПОЕЗІЮ, в якій досконалими будуть лише вірші з фіксованою кількістю слів (літер, катренів, пауз- це вже як забажаєте))) Цікава забавка саме для самовдосконалення. 

Знаєте, коли я дивлюсь на подібну "науку", у мене одразу чомусь крилата фраза з пам"яті виникає "якщо ви такі розумні, то чому ви строєм не ходите"? І до якої досконалості можна прийти отим самим строєм, коли ота "досконалість" здобувається ціною самобутності і оригінальності?

Було б нечемно стосовно читача отак взяти й обірвати філософську розмову на такому розчаруванні і негативі. Все ж-таки, щось я маю запропонувати натомість? Що ж, запропоную.

Любі поети. "До вас звертаюсь я, друзі мої..." (це не Сталін у 41 по совінформбіро. Це Олексій Турбін з Булгаківського "Дні Турбіних"))) На Вас відмітка Вищих Сил (я не кажу- Божа... Хто знає... Та все ж- Вищих Сил, а вони таки достойні поваги). Тобто- ці сили навіщось нагородили вас цією відміткою. Тобто- чекають від вас справдження своїх покладених на вас надій. Читайте. Пишіть. Бережіть самобутність. Бережіть оригінальність. Оце й усе, що вам потрібно для творчості. А там- (є чудова фраза. От за нею і дійте)- КОЖЕН ЗА СЕБЕ, ОДИН БОГ ЗА ВСІХ.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.10.2015 Поезії / Поема
Звільнись!
28.10.2015 Поезії / Еротичний вірш
Космогонічне дослідження кохання
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
15.06.2016 © Бойчук Роман / Оголошення
Оголошено Всеукраїнський поетично-пісенний Фестиваль-конкурс...
28.02.2016 © Ольга Шнуренко / Тести
УЛЮБЛЕНІ СТРАВИ УКРАЇНЦІВ
26.02.2016 © Ольга Шнуренко / Тести
Геніальна поетеса нашого часу
25.02.2016 © Сліпокоєнко Роман / Тести
Тест на знання власної історії
25.02.2016 © Каранда Галина / Тести
Українські прислів`я
27.10.2015
Філософський нарис стосовно навчання поезії
31.08.2016 © Вікторія Івченко
Про ювілей і ювіляра
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.29 (МАКС. 5) Голосів: 7 (4+1+2+0+0)
Переглядів: 183  Коментарів: 43
Тематика: Думки вголос
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.12.2015 23:36  © ... для Вікторія Івченко 

Нарис про тему, що давно назріла, Вікторіє. І тут, і взагалі. І я в ньому ще не торкався багатьох ну дуж-ж-же цікавих тем, які вже давно у всіх на кінчику язика. Добре. ХТО НЕ СЛІПИЙ, ТОЙ БАЧИТЬ. Дякую за розуміння) 

 27.12.2015 12:00  Вікторія Івченко для © ... 

Гарний нарис. "От за нею і дійте)- КОЖЕН ЗА СЕБЕ, ОДИН БОГ ЗА ВСІХ". 

 05.11.2015 22:33  © ... для Тадм 

Таню. Про смаки (та й не тільки))) От візьмемо  двох поетів Франції 19 ст. (з найцікавіших візьмемо). От Ламартіна. Романтик (обожнюю романтизм, Ви ж читаєте моє))- писав НА ПРОТЯЗІ БАГАТЬОХ РОКІВ, був членом рев. уряду в 1848 році, признаний за життя. І візьмемо РембО (не РЕмбо))) тут є і такі "піїти", що й імені такого не знають (а що? в погоні за отою насадженою "квітчастометафоричністю" коли ж ото "самовдосконалюватись" в інших, справжніх поетичних темах і напрямках?)))- символіста (обожнюю симв...

 05.11.2015 19:10  Тадм для © ... 

Звичайно, Сергію. Про ряди не може бути й мови... Мова про смаки та уподобання. Якщо мені не подобається творчість Гогена це не означає, що він поганий автор, це означає лише те, що саме мені його творчість не до вподоби.... 

 05.11.2015 14:30  © ... для Тадм 

Ми різні люди, Таню. І- творчі, до того ж. Ми не демонстранти, щоб ходити рядами і колонами (під будь-яким прапором, доречі))) А от чого я найбільше не люблю в літературі, то це таких собі одноклітинних "мозговправлялок" (знову ж таки під будь-яким прапором). Чомусь певен, що Вам це дійство теж не надто до вподоби)))

 05.11.2015 08:05  Тадм для © ... 

Пам"ятаю Вашу позицію, тому намагаюсь не чіплятись. Але сприймається Ваше не все. з різних причин. Те, що не сприймається, не коментую 

 05.11.2015 01:30  © ... для Тадм 

От сонечко. Чому, Таню, я з Вами завжди з таким задоволенням спілкуюсь? Бо Ви маєте м"яку, ненав"язливу вдачу і при цьому здатні тактовно відстоювати свою думку. Моє бачення в вищенаведеній темі дещо інше, проте я завжди поважав і поважатиму Вашу думку і думку людей, які її таким чином висловлюють. Дякую Вам) 

 04.11.2015 08:44  Тадм для © ... 

Як на мене, всі Ваші роздуми зводяться до тези, що таланту навчити неможливо, з чим я з Вами погоджуюсь повністю. АЛЕ. Навіть найвидатніші майстри (художники, скульптори,  музиканти, літератори, вчені)  вчаться техніки виконання. Вчаться у інших. Для цього здавна існували творчі майстерні, літературні об"єднання, наукові школи  тощо. Необхідність таких утворень пояснюється тим, що людина не завжди може помітити те, що кидається в очі зі сторони при першому прочитанні (свої огріхи). Тому за...

 28.10.2015 03:07  © ... для Каранда Галина 

Добре. Заради Вас, Галю, виконаю дещо наукове.То мій вірш, що зараз викладу- Вам))) 

 28.10.2015 02:11  Каранда Галина для © ... 

правда - це 2+2=4 в десятковій системі відліку... все інше - то брехня і провокація) 

 28.10.2015 02:06  © ... для Каранда Галина 

Ваше право, Галю. І Ваш особистий вибір. Доречі, НЕПРАВІ і НЕСПРАВЕДЛИВІ суть різні речі. І ті, хто захищав, не обов"язково мають бути в усьому праві. Я цього від них і не вимагаю зовсім))) От тільки ніхто тут ні з ким насправді не сварився. Дечого (а це стосується аж ніяк не твору) Ви не уловлюєте, нажаль (а могли б...), та знову ж таки- Ваше право. А от ПРАВДА в даному випадку за мною. Ви ще переконаєтесь у цьому.) 

 28.10.2015 01:27  © ... для Суворий 

Я не торкався теми ХАЛТУРИ. Халтура нею і залишиться. Русизми теж усі не виполеш, бо будь-яка мова це живий організм. Ми не зможемо в оригіналі оцінити красу мови "Слова о полку Ігоревім", бо мова дуже змінилася. Це постійний і необоротній процес. Хоча я особисто стараюсь зводити русизми до мінімуму. Бо люблю мову. Стаття ж про інше. Стаття про те, що поезія- дивна річ. В ній насправді немає солдатів і генералів (тобто "лампасники" є, та поля битви вони якось не відчувають і уникають, як чорт ладану) У ній можливі лише добровольці і за потребою їхні польові командири, які, коли та потреба зникає, знову стають звичайними добровольцями. І добровольці самі учаться війні на цьому відведеномі їм життям полі битви. І поле це таке дивне, що навчитися (чи ні) на ньому можна лише самому. Бо це- ВНУТРІШНІЙ СВІТ.  

 28.10.2015 01:17  Каранда Галина для Суворий 

та наче особо й не плескали... 

 28.10.2015 01:15  Суворий для © ... 

Стаття створена в жанрі "літературного популізму" і не може не подобатись авторам. Вона ж дозволяє все і нічого не забороняє. Роби що хочеш і як хочеш, чхай на всіх, бо нема авторитетів і етлонів в поезії. Зрозуміло, що всі захоплено плещуть і зрозуміло чому. Але як вирішувати проблему халтури і русизмів, які бруднять рідну мову? Чи від сьогодні це уже не проблеми? 

 28.10.2015 01:14  © ... для Суворий 

Я писав про ПОЧАТКІВЦІВ, які уже ДЕЧИМ ВОЛОДІЮТЬ. 

 28.10.2015 01:06  © ... для Каранда Галина 

Ні до кого не люблю. 

 28.10.2015 00:50  Каранда Галина для © ... 

ви не любите тільки підлабузників до когось, чи й підлабузників до себе??? це важливо...
до речі, жорстка полярність в ставленні до людей теж може бути проявом підлабузництва... 

 28.10.2015 00:43  Каранда Галина для © ... 

знаєте, чим хороші вареники? з повним ротом важче з людьми сваритися))) тим більше, без жодної на те причини. ніхто у вас вареника не відбирає і у вашу миску не плює. в чому проблема? блін, коли до вас були несправедливі, вас захищали... зараз ви переконуєте, що ті, хто захищав, були неправі... наступного разу навряд чи заступлюся..... 

 28.10.2015 00:41  Суворий для © ... 

Я так і написав відразу... саме своїм власним абсолютно шкідливим саме для початківців баченням... ви дали зелене світло халтурі, за яку до речі у нас БАНЯТЬ або взагалі не допускають в автори. 

 28.10.2015 00:37  © ... для Суворий 

Я в даному випадку НЕ ВІВ ДИСКУСІЙ, а ВИКЛАВ СТАТТЮ зі СВОЇМ БАЧЕННЯМ. Не з ЧУЖИМ. Зі СВОЇМ. 

 28.10.2015 00:35  © ... для Богдана Пілецька 

Дякую, сонечко. Ви праві.І все розумієте.  Скільки отак спалено крил. Ви ж знаєте "я мзду не беру, мне за державу обидно". Ото сидів би тихо, та посапував в дві дірочки- хто б на мене отаке ото писав? Та нічого. Нерви у мене, як нараз, міцні)))

 28.10.2015 00:32  © ... для Суворий 

От менш за все мене на цьому ресурсі можна назвати ПІДЛАБУЗНИКОМ. 

 28.10.2015 00:31  Суворий для © ... 

Тема важлива... Але судячи з того, як ви ведете дискусію з опонентами, вчитель з вас нікудишній... І купою вумних речень про важливе цього не приховаєш. 

 28.10.2015 00:30  © ... для Каранда Галина 

О, оце люблю. Галю. Але люблю я і, як Ви кажете, "філософські диспути про вічне". От люблю, і все. А сказати- непотрібна стаття? Потрібна. Не актуальна? Актуальна. Було б не так- не було б отут такої реакції. Мені тут закидають, що я, мовляв, егоїст, та самі ж розумієте- був би оним, усі неподобства б терпів заради перспектив власного ЕГО)))  

 28.10.2015 00:26  Суворий для © ... 

Підлабузник. Сприймає критику і зауваження лише від конкретних людей: Веніаміна Петровича або Климента Яковича, радо править. На інших реагує найчастіше як барбос, віслюк або все той же козел.

http://probapera.org/blog/217105/klasyfikatsiya-avtoriv-po-jih-stavlennyu-do-zauvazhen-ta-vlasnyh-pomylok.html 

 28.10.2015 00:24  Богдана Пілецька для © ... 

Щойно прочитала Вашу статтю, Сергію. Дуже сподобалась вона мені,
Кожна людина неповторна, як і кожен поет, музикант , художник... Талановита особисть відрізняється від інших своєю оригінальністю. Іноді можна прочитати вірш і одразу ж зрозуміти хто його автор, ще з перших рядків. По манері написання, по стилю, по настрою чи емоційності. Найбільший скарб поета - його дар, його Муза. Людина, котра цього дару Божого не має, ніколи не зможе стати хорошим поетом. Але розвивати талант потрібно обов`язково. Якщо не прагнути досконалості ( бо її дійсно не існує ), то прагнути гарнішого результату.
За таку повчальну статтю, Сергію, можна сказати тільки одне: " Спасибі! " Ой... русизм! Не досконала я, ой не досконала... 

 28.10.2015 00:22  Каранда Галина для © ... 

а я противник абстрактних ідей... я за прості конкретні речі... наприклад, вареники:) вони здатні об`єднати людей значно швидше і краще, ніж філософські диспути про вічне:) Ви в студенстві ушок не ліпили гуртом?:) 

 28.10.2015 00:16  © ... для Лариса Пугачук 

Завжди казав, що правки я приймаю лише від тих, від кого хочу) Стаття писалася не конкретно під щось чи під когось (і пішла на різних сайтах), і адмін, як Ви кажете, тут ні до чого. Щодо "чорного піару"- так, як Ви тут "розпіарились" за оці неповні два місяці- ну куди вже мені... Я от, наприклад, півроку тут ПРОСТО ВИКЛАДАВСЯ, ні з ким навіть особливо не знайомлячись))) 

 27.10.2015 23:38  © ... для Каранда Галина 

Не з КИМ, Галю. З ЧИМ. Я ні з ким тут не борюсь, Галю. Шкода, що Ви цього не розумієте. Нажаль) 

 27.10.2015 23:31  Каранда Галина для © ... 

А ви софіст)))
Остання строфа тут насправді грає проти вас, а ви її як козир з рукава дістаєте)
Головне, що вас же ніхто й не думає чіпати. З ким боретеся? Абстракція якась... Добраніч) 

 27.10.2015 23:22  © ... 

Оце ще трохи часу відберу. Просто, як "узагальнення полеміки"


Чекаю дня, коли собі скажу:

оця строфа, нарешті, досконала.

О, як тоді, мабуть, я затужу!

І як захочу, щоб вона сконала.



І як злякаюсь: а куди ж тепер?!

Уже вершина, де ж мої дороги?

…Він був старий. Старий він був. Помер.

Йому лизали руки епілоги.



Йому приснився жилавий граніт.

Смертельна туга плакала органно,

Він Богом був. І він створив свій світ.

І одвернувся: все було погано.



Блукали руки десь на манівцях,

тьмяніли фрески...

 27.10.2015 23:14  © ... для Суворий 

Вибачаюсь, писав ком. Мабуть не на те нажав- десь він подівся, як на диво.

Коротко повторюсь. Міг би полемізувати, та оскільки "вагові категорії" різні, з володарем сайту цього не робитиму. Коротко лише скажу наступне. Тему вважаю важливою, свою думку- правильною. Відносно піднятої Вами теми "ЕГО"- використав у відповіді пані Галині. Щодо "початківців" (себто тих, хто елементарно не вміє римувати) тема не розрахована, проте тут таких і немає, оскільки на сайті не присутні початківці настільки "нульового" рівня. Дякую

 27.10.2015 23:12  Каранда Галина для © ... 

І нащо мені лекція про его поетів??? ) яким боком я до нього?
Вашу думку всі вислухали. Який сенс повторювати її сотий раз? Вода в ступі... 

 27.10.2015 23:04  © ... для Каранда Галина 

Абсолютно це не стосується Суворого. Хотів би- написав би йому. Тема ЕГО потрібна була лише для загального розкриття думки. До того ж, я, чяк Ви знаєте, ніколи ні за чиї спини не ховаюсь, а коменти може читати будь- хто. Написане адресувалось саме Вам).Стосовно "глянути критичним оком на своє"- хто ж проти? Я про це й писав- КОЖЕН МАЄ БУТИ САМ СОБІ ГОЛОВНИМ КРИТИКОМ) Усе інше- підстроювання під чийсь-то смак) 

 27.10.2015 22:54  Каранда Галина для © ... 

Уявлення не маю, про що ви диспутуєте... Ви фактично відповідали Суворому, але зверталися чомусь до мене. Це негарно.
А щодо вчителів... Чомусь мене тут ніхто не примушував вважати його вчителем, а вас так прямо всі...
Я згодна з тим, що вірш сам вибирає собі форму. Але оскільки я таки відповідаю за кожне написане слово, то глянути критичним оком на свою писанину просто зобов`язана. Щоб там моє его не думало. 

 27.10.2015 22:30  © ... для Тетяна Чорновіл 

Абсолютно невдячна, Таню. Абсолютно. І неспокійна. Але повний спокій лише на цвинтарі, Таню. Я виклав свою думку, бо ВВАЖАЮ ЇЇ ПРАВИЛЬНОЮ, Я свідомо пішов на це, розуміючи, що її почнуть перекручувати, як зможуть. Будуть і образи. Проте знайдуться і ті, що прочитають її, зрозуміють, і вже не підуть хибним шляхом, а значить, я таки зробив благу справу. Спасибі, Таню, ви ж знаєте моє до Вас відношення)

 27.10.2015 22:25  © ... для Каранда Галина 

Дякую, пані Галино. Дякую. Ви все пишете правильно і не правильно водночас. Але, щоб переконати Вас у другій половині попереднього речення, мені доведеться скористатись деякими доводами від протилежного.

Тут у коменті пана Суворого писалось про ЕГО, маючи на увагу саме моє ЕГО, звісно, бо у інших же його нема)))

Питання- а скажіть, чому саме я не маю права його мати, це ЕГО? Вкажіть мені хоч одного з поетів, які ввійшли в історію літератури, і не мали свого ЕГО? Тут чомусь настійливо культивується хибна дум...

 27.10.2015 21:48  © ... для Лариса Пугачук 

О. Отут полемізуватиму. 

1- що означає термін "якісна річ"? 

2- які критерії виявлення "якісної речі"?

3- хто саме має визначати оту саму "якісність" "якісної речі"?

4- чи погодиться автор на визначення "якісності" своєї речі за тими критеріями, які йому пропонує дехто, призначений на роль "визначали" якісності речі?

5- які самі "якісні речі" створив "визначала" якісності, і знову ж таки за якими критеріями визначали "якісність" речей отого "визначали"?

 27.10.2015 13:13  Суворий для © ... 

Плодіть халтуру, плекайте самобутність... Автор явно плаває в багатьох речах, розбирається в питанні або поверхнево або надто ідеалізує. Чи не за кожним обзацом стирчать вуха особистого "его", що для тексту, який претендує на прикладне значення для всіх, неприпустимо. Розбирати детально немає сенсу, простіше написати інший текст... Раціональні зерна, якщо й присутні, то за половою виглядають непереконливо. Текст саме для авторів-початківців шкідливий, всі інші, хто має "відчуття розміру, підбір рим, уміння зв"язати і викласти тему", можуть сміливо читати. 

 27.10.2015 10:11  Каранда Галина для © ... 

скажу про себе. Коли я вперше прийшла на літоб`єднання і прочитала свій вірш, він усім сподобався. це сказало мені, що я не помиляюся щодо себе і дійсно непогано вмію писати). за другим разом в іншому вірші мені показали, як можна "легким движением руки" його вдосконалити, аби він став рівнішим. я задумалася і в майбутньому вже не приносила віршів, де щось мені самій на слух не йшло. це точно пішло мені на користь. якщо я сама не побачу помилки і мені її не покажуть, то я її ще десь повторю. Дієслівні ри...

 27.10.2015 09:57  Тетяна Чорновіл для © ... 

Тема нарису потрібна, хоч і невдячна.

Я згодна з більшістю Ваших роздумів. 

Особливо про відносність віку душі і поезію, як дар вищих сил. Та не маю часу на багатослівні роздуми в відповідь.

За дивним збігом принесла переклад вірша Шаламова з його роздумами... 

Цікаві думки... Моє "чудово" Вам.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +58
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
05.04.2012 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди