28.10.2015 10:27
для всіх
422
    
  5 | 5  
 © Вікторія Івченко

Героїчно-іронічне

Героїчно-іронічне

диптих

І


Жебраче, юний ветеране, 


Осінній вітер б’є дощем…


Мабуть, надвечір ниють рани, 


А поруч – к е п о ч к а лежить.


Кладуть у неї жалюгідні


Оті намолені гроші!


І молоді ідуть, і літні...


Стоять байдужі торгаші.


Блакитні очі – наче зорі, 


Страждання тінь у тих очах...


А ще – німе, вселенське горе, 


Біль, докір в них… Але – не страх.


Ти чесно воював, солдате!


Мов янгол Божий – із мечем…


Тепер лишилося стояти


На сходах цих… Чом не пече


Ніяку совість в к а б і н е т а х


Твоя недіюча нога?


Ми всі однаково в лабетах


Сваволі дикої й гріха.


ІІ


За їхні долари зелені, 


Що їх д р у к у є Сатана, 


Залізом випечуть каленим


На лобі впертому – «В І Й Н А».


І буде проклятим правитель, 


Що душу заживо продасть…


І довго буде гомоніти


Ще Україна… Хижа «власть» –


Від Сатани… Вона – мучитель, 


Одвічно злий, підступний кат…


Але народ наш буде жити, 


Іще примножиться стократ.


Звільниться – і брехня розтане


У небутті тисячоліть…


Святі його, нетлінні рани


Загоїть Час... Журу зцілить.




м.Київ, 28 жовтня 2015 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.10.2015 09:35  Тетяна Белімова => © 

Нема слів... Вікторіє, Ви написали болючий твір, страшний своєю правдою. Просто дякую Вам за це, за Вашу небайдужість, за громадянську позицію.

 29.10.2015 04:19  Серго Сокольник => © 

Воно то так... Та скільки зараз жулья під ветеранів рядиться... Ото ж...

 28.10.2015 14:13  Олена Вишневська => © 

Ваша вірш міг би послугувати докором для тих, хто і далі продовжує не зважати на війну і її наслідки, але ж до них не достукатися...
Чудово, ВІкторіє!

 28.10.2015 14:08  Ірина Мельничин => © 

Прекрасна поезія! Я не певна, що маю право оцінювати такі чудесні й правдиві твори, але... Я просто хочу виразити своє захоплення від вашого надзвичайного вірша). Тема війни в наш час дуже актуальна, на жаль... Сподіваюсь, з часом все зміниться).
Спасибі за таку правдиву поезію.:-)

 28.10.2015 11:36  Тетяна Чорновіл => © 

Жахіття війни продовжують проглядати в несподіваних місцях жахливим вищиром!
Вірш потрібний і влучний.