28.10.2015 10:27
Без обмежень
232 views
Rating 5 | 5 users
 © Вікторія Івченко

Героїчно-іронічне

диптих

І


Жебраче, юний ветеране, 


Осінній вітер б’є дощем…


Мабуть, надвечір ниють рани, 


А поруч – к е п о ч к а лежить.


Кладуть у неї жалюгідні


Оті намолені гроші!


І молоді ідуть, і літні...


Стоять байдужі торгаші.


Блакитні очі – наче зорі, 


Страждання тінь у тих очах...


А ще – німе, вселенське горе, 


Біль, докір в них… Але – не страх.


Ти чесно воював, солдате!


Мов янгол Божий – із мечем…


Тепер лишилося стояти


На сходах цих… Чом не пече


Ніяку совість в к а б і н е т а х


Твоя недіюча нога?


Ми всі однаково в лабетах


Сваволі дикої й гріха.


ІІ


За їхні долари зелені, 


Що їх д р у к у є Сатана, 


Залізом випечуть каленим


На лобі впертому – «В І Й Н А».


І буде проклятим правитель, 


Що душу заживо продасть…


І довго буде гомоніти


Ще Україна… Хижа «власть» –


Від Сатани… Вона – мучитель, 


Одвічно злий, підступний кат…


Але народ наш буде жити, 


Іще примножиться стократ.


Звільниться – і брехня розтане


У небутті тисячоліть…


Святі його, нетлінні рани


Загоїть Час... Журу зцілить.




м.Київ 28 жовтня 2015 р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш, Війна 2014 Україна, Про Небесну сотню, Про війну, Про Батьківщину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Осінній етюд / Ліричний вірш | Вікторія Івченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Озеро Тельбін / Філософський вірш | Вікторія Івченко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вікторія Івченко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.10.2015 09:35  Тетяна Ільніцька => © 

Нема слів... Вікторіє, Ви написали болючий твір, страшний своєю правдою. Просто дякую Вам за це, за Вашу небайдужість, за громадянську позицію. 

 29.10.2015 04:19  Серго Сокольник => © 

Воно то так... Та скільки зараз жулья під ветеранів рядиться... Ото ж... 

 29.10.2015 00:37  © ... => Тетяна Чорновіл 

Радію творчому спілкуванню! 

 29.10.2015 00:35  © ... => Лариса Пугачук 

Вдячна Вам! 

 29.10.2015 00:35  © ... => Ірина Мельничин 

Дякую Вам, Ірино! 

 29.10.2015 00:34  © ... => Олена Вишневська 

Дякую щиро за теплі слова! 

 28.10.2015 14:13  Олена Вишневська => © 

Ваша вірш міг би послугувати докором для тих, хто і далі продовжує не зважати на війну і її наслідки, але ж до них не достукатися...
Чудово, ВІкторіє! 

 28.10.2015 14:08  Ірина Мельничин => © 

Прекрасна поезія! Я не певна, що маю право оцінювати такі чудесні й правдиві твори, але... Я просто хочу виразити своє захоплення від вашого надзвичайного вірша). Тема війни в наш час дуже актуальна, на жаль... Сподіваюсь, з часом все зміниться).
Спасибі за таку правдиву поезію.:-)  

 28.10.2015 11:36  Тетяна Чорновіл => © 

Жахіття війни продовжують проглядати в несподіваних місцях жахливим вищиром!
Вірш потрібний і влучний. 

Публікації автора Вікторія Івченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 11 | Знайдено: 61
Автор: Вікторія Івченко
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Героїчне та іронічне;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;