Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.10.2015 15:40Повість
Про волю  Про війну  Про Батьківщину  Про героїв  
10000
Без обмежень
© Ірина Мельничин

Протест

Р.2 Рішення

Ірина Мельничин
Опубліковано 28.10.2015 / 32202

— Маргарито, де ти так довго була?! Я бачила надворі матір Аліни, вона сказала, що дочка в санаторії!

Ненька, Розалія Борисівна, схвильовано зиркнула на щойно прибулу дівчинку з-під свого новенького ноутбука й далі втупилась у екран.

— Так, я знаю, розумієш.., — почала було Маргарита.

— Та розумію, розумію! — злилась мати. — Ти попросилась до товаришки, а виявилось, її й вдома немає! Ти ж знала про це, вірно?!

— Ні-ні-ні-ні! — запротестувала дівчинка. — Мені теж про це сказала Валентина Артемівна. А затрималась, бо трохи посиділа в парку.

— Стоп! — перебила дочку Розалія Борисівна. — Ти...просто сиділа в парку?!. М-милувалась приррдою, чи що?!

— Що ти! — розсміялась Маргарита. — Я проходила наступний рівень гри на смартфоні.

— Отож-бо! А я то думаю... Добре, марш у свою кімнату, сьогодні, як тобі відомо, вихідний, можеш передихнути від навчання!

— Звичайно, мамо!

Маргарита побігла сходами на другий поверх. Як же її нервувала мамина поведінка! Постійні претензії через будь-що, сварки, нерозуміння з її сторони!.. Та вигляд дівчинка не подавала, відповідала чемно й люб`язно, щоб не загострювати й без того неспокійну атмосферу в домі. А то вона знає, що покання може бути жорстоким й несправедливим...

Вмостилася на ліжку у своїй кімнаті й трохи порилася через смартфон у всесвітній мережі. Тоді запримітила щось на поличці, швидко вхопила.

То була КНИЖКА. Так, так. Таки вона. Література не зникла зовсім, та й читати не заборонялось. Просто... Всі чомусь втратили інтерес до цього, а мати вдома невеличку бібліотеку вважалося принизливим.

Маргарита все-таки мала декілька книг. Та читала...читала вона надто повільно, скажемо так. Книга, яку вона тримала в руках, мала всього лиш 119 сторінок, а прочитала дівчинка тільки 20, почавши два місяці тому. Їй було цікаво, але...дівчинка сама не розуміла, чому читала за день всього кілька рядочків. Якось вже склалось так.

— Хм... "Віолетта подалася на горище, адже, за переказами бабусі, там міг бути захований який стародавній скарб або, хоча би, підручник з математики 2010-тих років", — читала вголос тихим тоном. — Скарб? На горищі?! Ви от серйозно?!! Ну, добре. А до чого ж тут підручник з математики?! Якась безглузда книга!

Маргарита розлючено пожбурила розгорнуте "джерело знань" на ліжко і, закопиливши губу, присіла на стілець. Думала, що правильно люди роблять, не читаючи книг. Не розуміла дівчинка, що то ще потрібно знайти для себе відповідний улюблений жанр...

— Цікаво, може, й у нас щось на горищі потрібне є? — задумливо глянула Сатніченко на обкладинку. — Рідко коли я там бувала... Ех! Чом би не глянуть? Таки піду, може, там хоч цифровий фотоапарат знайти можна!

Повільно підвелась й упевненим кроком почала підійматися сходами на горище. Якби ж вона знала, що її там чекає, то ніколи б не зробила цього фатального вчинку...

Якби.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.10.2015 Проза / Повість
Протест
16.11.2015 Поезії / Патріотичний вірш
Пробач, Вкраїно
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.07.2017 © Лілія Батюк-Нечипоренко / Новела
Не розлучені
25.07.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Василич
24.07.2017 © Маріанна / Мініатюра
Місто снів
24.07.2017 © Ірин Ка / Оповідання
А що як покине?
22.07.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Нарис
Сирія. Культурно - релігійні традиції в одязі. Піст і молитва
Протест
28.10.2015
Протест
10.01.2016
Протест
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 39  Коментарів: 3
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.10.2015 16:52  © ... для Тетяна Ільніцька 

Все, виправила))).
Ох. Як зайшла і глянула... Там скільки опечаток...... Старатимусь уважніше слідкувати за тим, що пишу.:`D  

 30.10.2015 16:43  © ... для Тетяна Ільніцька 

Спасибі, що читаєте цю мою повість).

Та може й так, треба переглянути... Знаєте, не зажди помічаю, як пишу, та й не все дуже знаю ще щодо грамотності, на жаль...:"D 

О, треба буде почитати). Антиутопія - один з моїх улюблених жанрів, хоча я мало що в ньому читала.(можна сказати, що взагалі нічого...).

А щодо книг... Ну, на жаль, так може трапитись, якщо люди не одумаються.... Але поки ще є любителі літератури). 

Йох, знаєте, то ви все кажете, що страшно, то я вже й сама боюсь, що буде, як викладу наступні розділи.:`D Бо ж там що тільки не буде... Та й кінець, скажу вам, передбачається не оптимістичний). (Хоча... Є ще епілог, то ніби там все вже щасливо буде, але...). Ну, не буду наперед нічого розказувати дуже, бо не цікаво читатиметься).

 29.10.2015 09:59  Тетяна Ільніцька для © ... 

Ой, Іринко... Ще страшніше стало... Про книжки - то вже занадто! Навіть у найстрашніших візіях майбутнього, виведених у фантастичних романах, такого не бачила, аби й книжки вже закинули! Що далі буде?

Іринко, прочитайте уважно цей розділ. Багато одруківок. Письменник має бути сам собі редактором. У першу чергу - сам собі. Існують і професійні редактори, ясна річ, але письменник має спершу сам "чистити" текст, особливо від "зайвих слів" (прислівників, займенників - там, де вони не обов`язкові). Побажання мін...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +20
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +59
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
25.07.2017 © Андрей Осацкий
05.04.2012 © Т.Белімова
11.04.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди