Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.10.2015 22:30Поема
 
Український менталітет
00000
З дозволу батьків
© Іванна Западенська

Український менталітет

або Самі винні!

Іванна Западенська
Опубліковано 28.10.2015 / 32213

Була собі така країна, 

Країна сонця і тепла, 

Що не стояла на колінах, 

Робила все собі сама.


Та тут прийшла орда, навала, 

Їх там, як мух. Летять на мед.

Якби ж країна була знала, 

Усі діла їх наперед.


То в руки б взяла кулемет, 

І розстріляла би поганців.

Від них лишила б лиш скелет, 

Прогнала б, наче стадо зайців.


Та було пізно вже, на жаль, 

Орда в сурми вже засурмила.

До влади сів уже москаль, 

А Україна зажурилась.


Несила бідній це стерпіть, 

Бо це її земля і люди.

«Ідіть, поганії! Ідіть!, 

Без вас усім нам краще буде!».


А їм би тільки жирувати, 

На українські, наші, гроші.

Ох, тії кляті "депутати", 

Лиш олігархи та вельможі.


Все тільки б війни починали, 

І користалися людьми.

Вони вночі спокійно спали, 

Коли вмирали усі ми.


І в них людського вже нічого, 

Не залишилося, на жаль.

"Та побоялися б ви Бога, 

Бо не врятує вас москаль!".


Якби ж усе було лиш в грошах, 

Усі проблеми та жалі.

Вони же ж винні в наших сльозах, 

Оті прокляті москалі.


Вбивали дух, вбивали волю, 

Прикладом нищили тіла.

Та скільки ж можна уже болю?

Усе палили б лиш дотла.


І катафалки вже в дорозі, 

Везуть у трунах майбуття.

У матерів вкраїнських сльози, 

А в них ні краплі співчуття.


Вже інші б були відступили, 

Від гріху далі, в небуття.

Ворожі надто дужі сили, 

І в них немає каяття.


А депутати наші сіли, 

Чекають все біля казни, 

Коли відсотки за могили, 

Ділити будуть вже вони.


****


А ми лиш плачем на колінах, 

Чекаєм, кінчиться війна.

Та, наче краю їй нема.

Лише чекаємо на зміни.


Хотілось, аби, як колись, 

Усе було, перемінилось, 

Щоб Україна відродилась, 

Щоб москалюги ті здали́сь.


Та скільки б ми не сподівались, 

Що хтось до нас у дім прийде, 

І лад в нас в хаті наведе, 

Аби ми збоку милувались, 


Не буде цього. Не буде́!

Від нас самих усе залежить, 

Бо тільки нам усім належить, 

Задля вкраїнських всіх людей, 


Робити лад, вести порядок, 

І будувати майбуття, 

Бо, як чекати каяття, 

Від цих кабанячих горлянок, 


Не дочекаємось нічого, 

Окрім погіршень і біди.

Бо ж, аби добрі жать плоди, 

Потрібно дати вкладу свого.


****


І депутатів виховання, 

Це наша справа, наша роль.

Нам відіслати б їх в заслання, 

Десь у Сибір, як бандероль.


Отам би кара їх дістала, 

І покарала би за нас, 

Урок хороший би їм дала:

«Ось вам ікра і ананас!».


На місце б мізки повернула, 

Щоб керували, а не крали.

І у в’язниці би замкнула, 

Де не існує п’єдисталів.


А потім нам би їх віддала, 

Таких слухняних бідолах.

Що нещодавно заробляли, 

На бідах людських і сльозах.


Ми самосуд би їм вчинили, 

Помстились їм за весь би люд.

Та самосуд – то підле діло, 

Нехай їх судить Бог і суд.


А ми подивимось десь збоку, 

Та поблизу, а не здаля.

Щоб «порошенкам», «тягнибокам», 

«Яценюкам» і москалям, 


Нас не хотілось обікрасти, 

Усіх до нитки, до кінця.

А як захочуть – зразу класти, 

У бандероль на заслання.


І так по колу все, допоки, 

Не схаменуться врешті решт, 

І як повернуться у строки, 

То їх чекатиме арешт…


****


І Українонька маленька, 

Така щаслива і миленька, 

Тоді радітиме тихенько, 

Що вже не плачуть любі неньки, 


****


Бо їх сини сидять поблизу, 

Живі-здорові, зверху й знизу.

І заробляють на родину, 

У своїй рідній Україні.


Не треба більш на заробітки, 

Лишати жінку й малі дітки, 

І їхать там лиш гарувати, 

На чужині десь заробляти.


****


Усе це думи, не реальність.

А так хотілось би… Так жаль, 

Що наша людськая ментальність, 

Така ж є прикра, як москаль.


В усіх лиш «Хата моя скраю!», 

Усі байдужі. Все одно.

Відтак, не знать Вкраїні раю!

Хіба що в мріях чи в кіно…

Україна 26.10.2015 р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.10.2015 Поезії / Еротичний вірш
Я тебе хочу!...
28.10.2015 Поезії / Ліричний вірш
Чай з бергамотом...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
01.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Цей готель зустрічає теплом...
30.11.2016 © СвітЛана / Вірш
І, ще годину осінь
26.11.2016 © Яна Бім / Патріотичний вірш
…свічка пам`яті бринить сльозами
26.11.2016 © Олена Вишневська / Вірш
Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина
26.11.2016 © СвітЛана / Вірш
Пам`яті жертв голодомору
Поема
24.11.2015 © Серго Сокольник
Остров Мертвых
28.10.2015
Український менталітет
27.10.2015 © Простой Смертный
Проклятие Велиара
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 34  Коментарів: 4
Тематика: Поезії, поема,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.10.2015 21:34  © ... для Серго Сокольник 

Та так. Нам усім дай владу і гроші, то й ми станемо такі ж і забуде бик, як телям був... Прикро, але це реалії українського життя. У нас надто грошолюбивий народ, котрий за гроші може й маму рідну продати...(( 

 30.10.2015 01:14  Серго Сокольник для © ... 

Обрати- то таке... Вони ЗРОСТАЛИ З НАМИ І ЖИЛИ ПРОМІЖ НАС. Вони- це ті ж самі РОЗЖИРІЛІ МИ, розумієте? З чого боротьба з корупцією розпочинається? Лише з себе. Не будеш принциповим- і нічого не зміниться. 

 29.10.2015 16:03  © ... для Серго Сокольник 

Та воно то так, ми самі винні, самі їх обрали, а тепер жаліємось. Власне, це я й хотіла донести у цій поемі до вкраїнського народу. Мораль тут така: усе лише в наших руках і лише від нас залежить яким буде наше майбутнє)) 

 29.10.2015 04:14  Серго Сокольник для © ... 

Воно все мудро...Та депутулів тих ніхто ж сюди в ящиках з апельсинами не завозив. Ото ж... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
09.12.2010 © Йозеф Мор
11.01.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
30.11.2014 © СвітЛана
08.02.2012 © Серж
21.03.2013 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди