29.10.2015 04:04
для всіх
161
    
  4 | 4  
 © Серго Сокольник

Поденки

Поденки

День осенний. Пронзительно-звонкий.

В синем небе кружит листопад, 

И парят над водою поденки, 

Словно лето вернулось назад...


Словно время сместилось незримо, 

Очертив повторения круг, 

Возвратив все прошедшее мимо, 

Сделав все, что в былом недосуг.


В солнцерадостном свете струится

Божья милость, зовущая вдаль-

Долюбить, долетать, докружиться, 

Сознавая, что ждут холода, 


Что смененный свинцовою мглою, 

Этот день вникуда отойдет...

И поденки творят над водою

Свой последний предсмертный полет.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2015 22:15  Люлька Ніна => © 

Дуже гарно і лірично написано. Сподобався поетичний пейзаж осені. Чудово!

 30.10.2015 00:04  Богдана Пілецька => © 

Дуже мені сподобався Ваш вірш, Сергію. Гарний, легкий, душевний...

 29.10.2015 14:42  Георгій Грищенко => © 

Чудово, заворожуюче.

 29.10.2015 11:47  Тадм => © 

кружит/ кружат в першому катрені! наприклад- на парят :).
сподіваюсь Ви вже звикли, що я віслюк!
вірш відчутний. колись чіпляла тут подібний :)

 29.10.2015 11:04  Тетяна Чорновіл => © 

Відчувся настрій вірша і поденки... Сумно...

 29.10.2015 07:22  Каранда Галина => © 

 

Подёнки