Літеплом...
У вкритому кригою серці
Уже не пульсує любов:
Спинилися всі круговерті.
Та знову і знову, і знов
Ти стукаєш в замкнуті двері.
У відповідь – серцебиття
Малює пряму на папері
З ознакою «без вороття».
Та ти не втрачаєш надії
Достукатись. Наче весна,
Крізь тіла мого заметілі,
З теплом виринаєш у снах.
І спогадом тлієш-лелієш.
Ти літеплом серце моє
Наповнюєш так, як умієш.
Немає «нас» більше і є…
Пожежами осінь і досі
Мене повертає в місця,
Де наші сходилися вісі,
Палали коханням серця.