Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
01.11.2015 20:42Есе
Про прекрасне  Про зиму  Про життя  
Червоним на снігу
10000
Без обмежень
© ОлексАндра

Червоним на снігу

Не будьте суворими, байдужими і холодними.
Коли приходить зима, варто озирнутися - а не принесла вона щось більше, аніж просто холод?
Все-таки якою б не була пора, вона завжди здатна приносити радість. І, напевно, найбільше це розуміють діти...
ОлексАндра
Опубліковано 01.11.2015 / 32295

Це сталося тоді, коли мороз огорнув все і попередив про прихід зими.

Землю замело снігом, останні рослини померзли і загинули від нещадного холоду. Але на снігу лишився малий, непомітний бутон якоїсь квітки. Він був на диво живий, листочки тріпотіли на вітрі, холод огортав землю, але квітка лишалась зеленою.

Мороз трохи зменшився, сніг щодня йшов, і скоро білими були всі поля, степи і ліси. Квітку теж замело. Стебельце наполовину ховалося у білій ковдрі, листочки були ледь видні з-за снігу. А там, де ще кілька днів був бутон, розкрилися яскраво-червоні, мов кров, пелюстки. Це була троянда. Здавалося, природа була безсила проти цієї квітки. На пелюстках лежали сніжинки, зелені листочки вкривалися легким інеєм, але це лише додавало троянді величності і краси.

Кожен, хто проходив тією вулицею, помічав червоний на снігу. Люди зупинялися, дивувалися, фотографували троянду і йшли далі.

Мороз подужчав, холод сміявся всім в лице і дихав холодним вітром. Людей на дорогах ставало все менше, дорога вкрилася снігом ще більше, а нещадний холод бив в лице кожному, хто не заховався в теплих будинках. Троянда тремтіла, трималася до останнього, червоні пелюстки ледь потемніли, і - вітер переміг: перша пелюстка впала на сніг і віднеслася вітром, немов сльоза, мов поразка і перемога холоду.

Але холод не лютував вічно. Потроху вітер затих, а сніг перестав йти. Мороз досі панував у місті, але ніби послабшав без вітру. Упала ще одна пелюстка. Троянда тепер здавалася кволою, ніби вже готова була впасти в холодні обійми зими.

Перехожі знову блукали тією вулицею. Мало хто помічав квітку, а хто й помічав, то мовчки здивувався і знову рушив далі. Ніби всі поспішали кудись. Ось проходила молода пара разом з дитиною. Дівчинка років восьми сміялася і бігла поперед батьків. Вона озиралась навколо, сміялася, і постійно говорила про все, що бачила:

- Мамо, тату, небо засвітилося!

Небо й справді було гарним: промені сонця переливались в різні кольори, через хвари з"являлося сонце.

- Мамо, тату, що це?

Пара підійшла до здивованої дитини, і поглянули за її рукою - на снігу виднілася самотня троянда, вкрита снігом, кволо поклавши голівку на білу ковдру. Перш ніж щось сказати, дівчинка підбігла до квітки і швидко звільнила пелюстки від тягара снігу. Тепер було видно і стовбур.

- Тату, ми ж її не залишимо тут? Ти повинен щось зробити!

Батько поглянув у сині очі дочки, що світилися співчуттям і сумом.

- Звісно, не залишимо.

Мати з подивом поглянула на чоловіка, - перевела погляд на дочку, - і пом"якшала, усміхнувшись.

- Ми ж з лісу, тому зможемо її забрати. - сказала вона спокійним тоном.

Дівчинка зраділа, і стала всіляко допомагати татові й мамі забрати квітку. ЇЇ тато дістав з рюкзака лопатку, обережно, щоб не поранити корені, дістав троянду з землі, і завернув у пакет.

- Тримай, вона твоя. - він поклав квітку у руки дочки, і вони рушила далі.

Прийшовши додому, дівчинка посадила квітку у горщик (з допомогою мами) і поставила у себе в кімнаті. Щодня вона доглядала її, і поволі троянда знову ожила. Пелюстки знову стали яскраво-червоними, а голівка її трималася велично і гарно.

Через кілька днів пелюстки опали. Дівчинці було сумно, але мати пообіцяла, що вона це раз зацвіте.

Коли закінчилась зима, троянду посадили біля хати, і вона знову вкрилась пуп"янками. Через кілька років на тому місці був трояндовий кущ. Щороку він цвів кількома квітками, не боячись холоду і морозу, цвів червоним на снігу. І, якби троянда вміла говорити, то, скоріше всього, сказала, що вона квітне для дівчинки, яка полюбила і зберегла її цвіт.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
01.11.2015 Поезії / Вірш
Зелена мить
01.11.2015 Поезії / Вірш
Троянда
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Проза
27.08.2015
Нічна гостя
01.11.2015
Червоним на снігу
16.11.2015
Світ, у якому мені хотілося б зростати
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 79  Коментарів: 1
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
20.03.2015 © Вікторія Легль
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди