Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.05.2009 00:00Нарис
 
30200
© Настя

* * * * * * *

Настя
Опубліковано 05.05.2009 / 324

У молоці спливають піщинки всесвіту, розгойдані загадкою думок. І ти знаєш, (Дивно, чому саме ти знаєш? І чому вирішила, що знаєш? Може, сама вигадала?) що, коли упаде й розіб’ється остання піщана крапля, ти зрозумієш щось важливе, щось надто важливе, чого розуміти не варто. 

І ось так ти думала завжди, а особливо тоді, коли ви дивилися з місяцем один одному у вічі, проникаючи глибоко у серце, потім по судинах у мозок і розливалися тисячами нервових закінчень по всьому єству. Він довго й мовчазно розповідав тобі таємницю буття, а ти дивувала його нескінченністю людської мінливості. Ви могли розмовляти очима цілу вічність підступної й хитрої ночі, забуваючи про молочні піщинки. 

Саме у такі моменти світ ставав лютішим, червонішим… 

Тоді ти довго дивилася у вічі того великого й сумного ведмедя, який так і шепотів сумним і жалісливим голосом: «Забери мене звідси. Пригорни. Мені тут сумно». І ти своїми малими рученятами через крамничне скло намагалася дістати того мовчазного, але дивно рідного велетня. 

Ти приходила туди кожного дня, забуваючи про заборону матері, про невдоволені погляди робітниць крамниці. Ти розповідала йому казки, заспокоювала і виправдовувалась перед ним за те, що не можеш його сьогодні забрати з собою, але обов’язково обіцяла, що завтра (саме завтра!) ти назавжди візьмеш його до себе і ніколи не покинеш. 

Так було доволі довго, доки одного дня твого велетня (твого!), твого друга, забрала з вітрини якась люта жінка. Забрала і… І не повернула, а на його місце припхала величезну рожеву люльку, усю розцяцьковану, як ялинку у дитсадку! 

Ти довго дивилася своєму велетню услід, у розпачі пригортала долоні до холоду скла і витирала рученятами перші сльози. Тоді, саме тоді ти вперше зрозуміла, що таке світ. 

Зрозуміла по-дитячому. Але… 

Твого друга, твого велетня тягнув із крамниці якийсь хлопчак, тягнув за лапу по брудній підлозі. А твій велетень вперше у житті не говорив до тебе, бо ти… Ти його зрадила. 

Упала остання піщина молочного голинника. Кінець… Дзвінка тиша… Ти знаєш, що щось трапиться люте, щось… 

Дзвінок у двері… І тобі чомусь дуже страшно і… І, як тоді, тоді, коли ти втратила свого велетня. 

Повільно дивишся у вічі місяцю. Робиш крок, ще один, простягаєш руку до дверей і… І відчиняєш їх… 

Твій велетень і сльози… 

Тепер ви спілкуєтесь утрьох, і ніхто вас більше не роз’єднає… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
11.05.2009 Поезії / Вірш
Ты приходишь во сне на секунды веков...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
29.06.2017 © Арсеній Троян / Оповідання
Каструля-рок
28.06.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Коли б свині крила…
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Есе
Есе на твiр Т. В. Белiмовой "Зайва хвилина"
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 38 - 39 ))
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 37 ))
Нарис
09.05.2009 © Улыбка Весны
Моє місто...
05.05.2009
Нариси на українській мові
12.04.2009 © Лілія
Помилка на сторінці...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.2 (МАКС. 5) Голосів: 5 (3+0+2+0+0)
Переглядів: 2152  Коментарів: 1
Тематика: нарис, твір
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.06.2009 21:26  *Вікук* 

Ой, це про ведмедя.....Моє улюблене.....Таке ніжне і дитяче, навіює давно забуті спогади.... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +22
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +9
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +40
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +70
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
27.11.2014 © Серго Сокольник
19.07.2011 © анджейовська-
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди