13.01.2011 11:33
-
331
    
  - | 1  
 © Вікторія

Я не живу...

Розбите серце рветься із грудей 

І сльози ллються, мов вулкан киплячий. 

Яку ще доведеться із ролей 

Мені зіграти у житті твоїм незрячім?  


Була сліпа, і зараз я не бачу, 

Не чую слів і дотику не відчуваю… 

Та ні, я горда, не заплачу 

Щодня у цьому я себе перемагаю… 


Я не живу, та я існую 

Я дихаю, я мрію, я сміюся… 

Життя своє у вірші я римую 

І долі-зрадниці уже не підкорюся! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!