Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.01.2011 11:47Нарис
Для дітей  Для вчителів  Для бабусі [для дідуся]  Для школярів  Про літо  Про село  
20000
© Михайло Трайста

Місяць тиші

Михайло Трайста
Опубліковано 13.01.2011 / 3243

Ви знаєте, юні друзі, котрий з місяців року називають «місяцем тиші», і чому його так називають?.. 

Павлик, герой нашого оповідання, теж не знав, поки не пішов зі своїм дідусем Іваном у ліс по гриби, а якщо хочете дізнатися й ви, то прочитайте уважно про Павликову пригоду. 

 

Того ранку Павлик прокинувся на світанку. Стрибнув з ліжка й вибіг надвір, помчав до криниці-журавля, щоб помитися свіжою холодною водою. 

Ось і збулася його мрія!.. Він проведе канікули на селі в свого дідуся Івана і бабусі Марії. Правду кажучи, він і минулого літа був на селі, та тоді в нього не були канікули, як ось тепер. Він тепер має повне право на відпочинок, бо вже не якийсь там дітлах, а справжній школяр, який закінчив на відмінно перший клас. 

– Чому ти так рано прокинувся? – здивувалася бабуся Марія. – Я ще не вспіла сніданок приготувати, а ти вже ось, на ногах... 

– Сьогодні ми з дідусем ідемо в ліс по гриби! – похвалився Павлик. 

– Спочатку поснідайте, а потім вже ідіть собі, куди хочете. Знаю, що влітку тільки і хосни буде мені з тебе та твого дідуся, що грибів, суниць та малин мені назбираєте, – посміхнулася бабуся. 

Ідучи до лісу, Павлик не міг намилуватися побаченим краєвидом: зелень широких лугів, кучеряві крони дерев, сріблясті стрічки потічків, – все це радувало хлопця, який, підстрибуючи, поспішав за дідусем. 

– Дідусю, а чому так тихо в лісі, навіть пташиного співу не чути, нібито птахів не стало?.. – запитав Павлик. 

– А ти знаєш який тепер місяць? 

– Червень. А що?.. – здивувася хлопчик. 

– А те, що червень ще називають місяцем тиші. В цей час в лісах, у гаях, на луках птахи висиджують пташенят, звірі вигодовують малят, – це найвідповідальніший період в житті тварин. Це тільки нам так здається, що птахів не стало. А насправді, в гніздах граків, шпаків, синиць, горобців, дятлів справжня метушня, – уже з’явилися пташенята. Вони ще маленькі та безпомічні, тільки й вміють, що вимагати їжі. 

– Ой, дідусю, дивись яка змія!.. – враз перелякано крикнув Павлик. 

– Це звичайний вуж вигрівається на сонці, його улюблені місця – лісові галявини, болотні купини, рідкі кущі. Жодна змія не нападає першою на людину, але при зустрічі з нею треба бути уважним і обережним. Потрібно зупинитися і дати змії можливість відповзти. Ти знаєш, Павлику, яку емблему має медицина?.. 

– Змія, що ллє до чаші свою отруту, – відповів Павлик, гордий своїми знаннями. 

– Так, це тому, що багато цінних ліків виготовляють саме із зміїної отрути. На жаль, у декого з людей бридливе ставлення до змій, як і до інших плазунів та земноводних. Але, харчуючись черв’яками, слимаками та різними шкідливими комахами, ці ззовні бридкі тварини роблять добру і дуже корисну справу. Тому, зустрівши жабу, не треба поспішати зневажливо штурхнути її носиком черевика. 

– А ось, дивись, що то за звірі біжать через галявину? – вигукнув захоплено Павлик. 

– Це маленькі лисенята. Тепер вони все частіше покидають свою нору. Їм вже не вистачає поживи, яку приносять батьки. От і вчаться самі полювати: де зайченя впіймають, де пташенят чи яйця з наземного гнізда викрадуть. 

В цю пору можна побачити малят чепуруна-борсука. Він регулярно виносить їх із лабіринта нір на сонце, щоб погрілися. 

– Глянь, дідусю, скільки тут суниць! –радісно вигукнув Павлик. 

– Тут і зупинимось та назбираємо їх. 

У кінці червня пливе над лісовими галявинами запах суниць. Ще зовсім недавно біліли тут запізнілими сніжинами їх цвіт, а вже тепер, наче рубінові розсипи, червоніють ароматні ягоди. 

– Знай, Павлику, суниця – дуже корисна ягода. Це справжня скарбничка вітамінів. 

Назбиравши на галявині суниць, Павлик з дідусем подалися вглиб лісу шукати гриби. 

– Червень – юність літа. Він приносить людям свої подарунки – перші гриби: лисички, маслюки, підосичники, білі гриби. Але треба бути дуже обережним, щоб не назбирати отруйних грибів. Ось, як цей червоний мухомор, або ця бліда поганка, чи, дивись, як там під буком чортів гриб! – вчив дідусь Павлика розпізнавати гриби. 

Повертаючись додому з повними кошиками грибів та суниць, дідусь продовжував розповідати Павликові різні цікаві речі про ліс та його мешканців і про червень – «місяць тиші». 

– Недарма в народі кажуть: «У червні зоря з зорею зустрічається», – продувжував дідусь свою цікаву розповідь уже ввечері, сидячи з внуком на призьбі. – Це тому, що в цей період найдовші в році дні і найкоротші ночі, а 22-23 червня наступає літнє сонцестояння. 

Павлик уважно слухав дідуся і спостерігав, як на заході сонце, заливаючи полум’яними барвами небосхил, ховається за горизонт, щоб вранці позолотити його при сході. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.01.2011 Проза / Нарис
Ранок на селі
13.01.2011 Проза / Казка
Хвалькуватий зайчик
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
Нарис Про село
12.07.2012 © Ярослава
Канон світового пролетаріату
13.01.2011
Місяць тиші
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 1869  Коментарів: 1
Тематика: Нарис, про село, про літо, тиша
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2013 18:49  ВАЛЕНТИНА 

Дякую, Михайле, за чудове оповідання!

Але все одно не зовсім розумію, чому червень.

З теплом. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +48
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
18.09.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
03.12.2011 © Т.Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди