08.11.2015 16:07
для всіх
128
    
  1 | 1  
 © Ірина Гуцал

Вже починаються дощі

Вже починаються дощі

Вже осінь квилить за собою.

І сад, і ліс, і спориші

Вкриває сірою габою.

А вчора тепло було ще, 

Ще листя було золотистим

І над малиновим кущем

Літали джмелики врочисто.

Та що ти, осене, облиш, 

Так гордій жінці не годиться.

Хай посірілий, а спориш.

Хай листя жмут, а золотиться.

Зітри сльозу свою гірку, 

Збери в пучок волосся сиве, 

Всього бувало на віку, 

Та ти завжди була красива.

У ризах срібних й золотих, 

В шипшини чи коралях глоду -

Ти всіх уміла молодить, 

Ти всім давала силу й вроду.

І зігрівала при нулі

Грайливим поглядом із листя.

І навіть стомленій землі

Ще посилала свіжість чисту.

Я розумію, що пора, 

Щоночі ломить ноги й руки, 

Що досвіду сидить гора...

Та хочуть казочки онуки.

Такої щедрої як ти, 

І світлої, і золотої, 

Бабусиної доброти, 

Що гладить ніжною рукою.



2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.11.2015 10:40  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно й тепло відчулось. Незважаючи на дощі.