Не мій світ
з рубрики / циклу «Від музи»
Тихше, вітре, зупинись на трохи,
Плачте, хмари! Сонце, не світи!
Біль зникатиме, не зразу, та потроху,
Як зникатимуть твої чужі світи.
Дивно, справді, все чужим здається
Холод - то мій ворог завжди тут.
А у мене, - завжди він сміється,
І, тим паче, не жене страхом у кут.
Вже як вчора, стукотить у скронях кров,
Люди не пускають до драконів....
Я кричу, зітхаю, плачу знов,
Віж жорстоких слів й людських законів.
Зараз же тікаю у "вагоні",
Біль залишу на людській землі,
Полечу малою на драконі,
Зникну мрією тихесенько ві млі...