Вітер листя підмовляв
Осінній вітер містом пролітав,
Сушив асфальт, дощами чисто вмитий,
Він листю шепотів, він підмовляв:
«Гайда зі мною, доженемо літо!»
Вагалось листя, бо далека путь,
Та з вітром дуже весело кружити.
А чом би й ні? Лише униз стрибнуть…
Політ… А потім – літо, тільки літо!
Помчали через трасу навпростець
Маленькі жовті осені звірята
Й під колесо потрапили… Кінець,
Кому тепер тепло наздоганяти?
Харків, Листопад 2015 р
