16.11.2015 12:35
Для дорослих (18+)18+
175 views
Rating 5 | 7 users
 © Олена Вишневська

Під дотиком пера

"А жаль як, барде, ти мене не знав. Тебе, піїто, зроду не зрікалась. Коли в думках на муки заклинав, То я в рядках рельєфно витиналась." Світлана Рачинська: Злюбила (монолог музи)

Зречись мене, мій Майстре, не тривож, 

Бодай на день, на ніч, хоча б на слово…

Коли мене торкався /випадково?/

Чи думав ти, що я жива також?


Все смакував, а так і не пізнав…

Зривав із мого тіла покривала, 

А я, дарма, чорнила цілувала, 

Якими іншим ти рядки писав.


І кожен раз оголеність плеча

Мого сприймав, поете, як належність.

А я втрачала /вкотре?!/ незалежність

Під дотиком пера /чи все ж меча?/.


Вервечка схарапуджених думок

Вдаряла хмелем в голову і груди –

Ти брав мене в полон завжди, повсюди, 

Немов чергову здобич між жінок.


І поспішав покласти на папір

Так грубо, недоречно і невміло.

Не знав, напевно, що тобі не тіло, 

А душу віддавала я… З тих пір


Немає навіть іскри від вогню

В мені: я лиш недопалок від слова.

/Втрачаю глузд… а що найгірше – мову…/

Забудь мене – колишню осяйну.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ця осінь в мені / Вірш | Оленка Зелена». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Твоя… невідома… / Вірш | Оленка Зелена 18».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.02.2016 20:40  © ... => Тадм 

Спасибі, Танюш! Вдячна за підтримку ) 

 13.02.2016 20:39  © ... => Олександр Новіков 

Дякую, Саш))) 

 13.02.2016 19:47  Тадм => © 

Оленочко, дійсно круто! 

 13.02.2016 18:53  Олександр Новіков => © 

круто 

 22.12.2015 10:49  © ... => Максимів Галина 

Щиро дякую Вам, пані Галино! Дуже приємно з того)))

 21.12.2015 15:08  Максимів Галина => © 

Чудова поезія! Дуже сподобалось))) 

 18.11.2015 09:38  © ... => оксамит 

Пані Аллочко, щиро вдячна Вам....!!!!

 18.11.2015 09:37  © ... => Зав`ялова Валентина 

Дякую Вам, Валентино! Дуже приємно, що відчулося) 

 18.11.2015 09:37  © ... => Галя Погуляй 

Дякю Вам за такі щирі емоції! 

 18.11.2015 02:37  Галя Погуляй => © 

...просто от мурашки... а в мурашок сльози на очах...
мурашково гарно! талановито! 

 18.11.2015 02:09  Зав`ялова Валентина => © 

Сподобалось. Дуже жіноче. 

 17.11.2015 16:21  оксамит => © 

В улюблене... Кожен рядок, кожне слово-пережиті миті життя.., віриш, допоки не зрозумієш... 

 17.11.2015 15:02  © ... => Лариса Пугачук 

Дякую, пані Ларисо! Дуже приємно! 

 17.11.2015 15:02  © ... => Анна Ольтенберг 

Дякую Вам , Анно!) 

 17.11.2015 15:01  © ... => Тетяна Ільніцька 

А мені бракує слів вдячності, Танюш....

 17.11.2015 09:58  Тетяна Ільніцька => © 

Оленочко! Немає слів... Розібрала б твій твір на цитати! Мабуть, краще вивчити на пам`ять! 

Така неповторність у кожному рядочку, кожному образі. Неповторність музики твого серця! 

В улюблене і ще роздрукую, звісно! 

 16.11.2015 22:27  Анна Ольтенберг => © 

Як гарно, як проникливо, трепетно, вишукано!.. 

 16.11.2015 16:00  © ... => Симор Гласенко 

Не вірите?)))
Гадаю, Ви праві, Симоре: згасла вона лише для нього...навіть Музам вривається терпець, не зважаючи на їх безкінечну відданість своєму обранцю. Все-таки жінкам властиві капризи, що тут ще додати?))))
Надзвичайно приємно! Спасибі Вам! 

 16.11.2015 15:56  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Олександре Миколайовичу, друже мій, вдячності моїй немає меж!

Ціную Вашу підтримку і розуміння!

Ельфеня передавало привіт і зізналося мені навзаєм, що пригледіло і Вас у де-яких тавернах...))) тепер Ви з ним квити)

 16.11.2015 15:54  © ... => Ольга Шнуренко 

Олю, це Ви мене розчулили таким теплим, щирим, відкритим відношенням до мене і моїх віршів....!!! Спасибі Вам велике! 

 16.11.2015 15:24  Симор Гласенко => © 

Ой-йо-йой.. скільки пристрасті і любові у рядках... На тлі попередніх рядків останній, де Ви зізнаєтесь, що "згасли" звучить непереконливо. Така пристрасть, яку ви описали, триває вічно... Потужно. Дякую!  

 16.11.2015 13:01  Панін Олександр Мико... => © 

Забудь, забудь, та знаю - не забудеш,
Без мене вся твоя поезія помре...
Ти мене воскресиш, а потім враз погубиш,
Повстати змусиш знов із попелу мене...

Потрібна, мов життя, я - бунтівна рабиня,
Ти - Майстер, що віддав поезії себе,
Лишився без душі, коханий мій,
віднині
Віршовані рядки зневоліли тебе.

Поезії тебе стихія подолала,
Тиранить наяву, просочується в сни,
Для нас обох така віршована навала
Страшніше, ніж полон в кігтях у сатани. 

 16.11.2015 12:57  Ольга Шнуренко => © 

Я вражена до глибини душі! Не дивлячись на те, що з твоїми, Оленко, творами вже давно знайома, але щоразу ти відкриваєш такі незвідані й потаємні куточки своєї душі. Зачаровує неймовірно цікава образність, складні сюжети, глибокі філософські роздуми, відверті і водночас завуальовані почуття. Зараз у мене таке відчуття, що цей вірш найкращий з усіх твоїх, які читала раніше, тому що він інший!!! Емоційний, болючий, навіть трагічний - крик душі... Ти мене, Оленко, і здивувала і розчулила водночас! 

Публікації автора Олена Вишневська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо