Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.11.2015 20:46Патріотичний вірш
Про Батьківщину  Про рідний край  Про волю  Про війну  
10000
Без обмежень
© Ірина Мельничин

Пробач, Вкраїно

Ірина Мельничин
Опубліковано 16.11.2015 / 32612

Пробач, Вкраїно, я втомилась

Брехать тобі й собі брехать.

В моїх словах — ні краплі правди, 

А ти вже змучилась чекать.


Усе ж бо кажу: порятую

Тебе ту любую з війни.

І що ж я роблю? Та нічого!

О, з мрій мене ти поверни!


Примусь задуматись нівроку

Над реалізмом власних слів.

О, чи тебе колись любила?

Чи чула серця щирий спів?


Любов — не те зовсім насправді, 

Ніяк тобі ж не помогла...

Хіба роблю я щось важливе?

Хіба ж так скінчиться війна?


А я хто? Я?.. Та я нікчема!

Як завше я чомусь мовчу!

У мові пафос лиш та й годі.

Даремне правду не кричу.


Одвертість десь вже затаїлась, 

Та й хто почуть її бажа?

Тепер у світі чиясь думка

Як вартість мідного гроша!


О, мила ненько, найрідніша, 

Хіба ж достаньо так люблю

Якщо посміла жить у мирі, 

Коли шматують плоть твою, 


Коли багряними струмками

Стіка по шкірі тепла кров?!

Та кров же ж чесна, непорочна, 

Чистіша джерельця немов.


Вже тліють зовсім твої коси, 

Помер той усміх на лиці...

Ізбиті, в ранах, босі ноги

Все слід лишають на луці.


Той слід — не кров, в ніякім разі!

Той слід — обман, печаль, туга, 

І злість, і впертість, і незламність —

Все ззаді тебе сновига!..


І лиш вогонь, вогонь в зіницях

Й ясних нетлінність тих очей

Нам вказують: не все! О, ні ж бо!

Ти йдеш вперед крізь сум ночей.


Та хоч каміння теє гостре

Покрило ноги кров`ю і

Перетворило в шмаття одяг —

Душі не стерло оберіг.


Тож чи роблю я щось для тебе?

Такої мужньої в бою...

А лихословити не варто —

На місці рівному стою.


Стою і зрушитись не хочу, 

Чомусь не мовлю жодних слів, 

І я мовчу. Й народ не знає

До волі правильних шляхів.


Давайте ж разом будем тихо

Страждать, терпіть і плакать десь!

Навіщо щось мінять, робити?..

Ми й так продали власну честь!


Пробач, Вкраїно, я втомилась

Брехать тобі й собі брехать.

В моїх словах — ні краплі правди, 

А ти вже змучилась чекать.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
28.10.2015 Проза / Повість
Протест
26.12.2015 Поезії / Сонет
Осені подих
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Тетяна Чорновіл / Ліричний вірш
Небесне
09.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Любов у нагороду
09.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Гудзики
08.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Призначення (Фентезі)
08.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Холодно
Патріотичний вірш Про війну
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
Я дивлюся у очі твої
16.11.2015
Пробач, Вкраїно
05.11.2015 © Ольга Шнуренко
Здається все для щастя є
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 17  Коментарів: 6
Тематика: Поезії, Патріотичний вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.11.2015 21:05  © ... для Тетяна Белімова 

Правду кажете). 

 21.11.2015 10:03  Тетяна Белімова для © ... 

Буду чекати! Успіху)) І натхнення!
Коли переносиш твори на комп`ютер, завжди є можливість щось підправити))  

 20.11.2015 16:56  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую за вашу зацікавленість та підтримку).

Та продовження є в паперовому варіанті, а друкувати от лінь.:"D Але я постараюсь).

 20.11.2015 09:16  Тетяна Белімова для © ... 

Нічого! Головне, бажання і віра, що ти теж можеш комусь прислужитися)))
І чекаю продовження тієї сумної фантастичної історії про майбутнє)))))  

 17.11.2015 21:16  © ... для Тетяна Белімова 

Спасибі).
Просто справді якось так, неначе зовсім не приношу користі...
Волонтерські сайти...хм, можливо. Щодо сіток - не певна, бо є одна проблема: я зовсім нічого не вмію робити власними руками, все якесь не до ладу виходить.:"D Плели, правда, якось в школі.
Єдине, що я могла робити - це передавати воїнам продукти. Та я щось зовсім не певна, що вони туди дойшли. По-моєму, це вигідний бізнес - купляєш в магазині продукт для солдатів, пізніше ставиш в корзину для пожертв і товар просто повертається магазину, та ще й з прибутком. Хех, якось я не певна у чесності того всього...
Те, що роблю - це лише пишу. Але то тільки мізерна частинка того, що я можу вкласти для відбудови Вітчизни. Аж так на душі совісно, так якось.... 

 17.11.2015 09:52  Тетяна Белімова для © ... 

Іринко, Ви - смілива і відважна вже тим, що написали такий вірш. З часом Ви знайдете собі заняття, яке буде приносити реальну користь Україні. Навіть зараз - зайдіть на волонтерські сайти: їм постійно потрібна якась допомога. Дуже популярним є плетіння маскувальних сіток, до прикладу.  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
09.12.2010 © Йозеф Мор
30.04.2013 © Маріанна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди