15.01.2011 20:30
840 views
Rating 5 | 4 users
 © Клаустрофобія

Руді

Люблю рудих. Рудих котів і хлопців, 

Вони, мов золоті, в промінні сонця 

Так променисто посміхаються мені: 

Одні холодно, інші – мов вогні. 

Вони м’які. Вони живуть в теплі, 

Вони не люблять зверхнього поводження. 

Вони грайливі, несерйозні і смішні, 

Вони, мабуть, таки небесного походження. 

Їх хтось зіткав з вогню і сяйва зір, 

У сміх заклав відлуння диких гір, 

Й додав краплину меду для смаку. 

Руді зароджують закоханість легку, 

Закоханість сліпу, короткочасну, 

Вона мине так, як минає осінь. 

Мине, коли він втратить казку власну, 

Коли з рудого стане звичним зовсім. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про тварин, Про любов, Про красу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про минуле та майбутнє - Цвяхи». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Клаустрофобія.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Клаустрофобія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо