Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
23.11.2015 17:09Мініатюра
Про осінь  Про життя і смерть  
110000
Для дорослих (18+)
© Арсеній Троян

Небо падає

Арсеній Троян
Опубліковано 23.11.2015 / 32758


Усю ніч за вікном шурхотів дощ. Кап, кап, кап. Вітер кілька разів стукав віттям у вікно. У суцільній темряві осіннього ранку — плями світла: церкви, готель та супермаркети, на які, сховавши змерзлі руки в спеціальний мішечок, моляться кришнаїти. Четверта, п’ята, шоста, сьома година. На площі біля чергової мєнтовки — широкі брудні моря на бруківці. Каплі стікають по металевому каркасі ялинки, паркані забудови.

У лікарні — довга черга мокрих від дощу та спеки людей. Жіночка з незадоволеним обличчям закриває двері свого кабінету перед лисуватим чоловічком і йде в сусідній кабінет, де дзвенять чайні ложечки. Чоловічок чухає залисину. «Отакі діла, а коли Степан Федорович буде?». «Може, ви спочатку нас відпустите, а потім чай поп’єте?», — кричить хтось із черги до кабінету, за дверима якого зникла дівчина. У відповідь — приглушений сміх. Там навіть не почули. Чоловічок стомлено сідає на лаву: Степану Федоровичу начхати на рак його сестри.


На вулиці перед переходом снують люди, збираючи дощові краплі. До зеленого світла залишається з десяток секунд. Вчитель зі стареньким портфелем та великим стажем глипає на годинник: спізнюється. Але він стоїть, чекає. Поряд стоїть його учень, з матір’ю у дешевому пуховику. Три, два, один. Чоловічок на світлофорі забарвлюється в зелений колір, людський потік з полегшенням виливається на проїжджу частину, аж раптом чути зойк: вчитель лежить під колесами дорогої машини, мати з дитиною голосять до водія-міліціонера. Учитель не рухається, водій висовує товсту пику і дихає дебелим перегаром. «Ви його вбили!», — кричить жінка. Товста пика зникає за тонованим склом, машина рушає.


Дощ посилюється, солдати сидять по кісточки у воді, вгинаючи голови після чергового падіння снаряду. «Їжте перемир’я, їжте і не подавіться», — спробує жартувати бородань із перев’язаним оком. «Во ложать, — стиха говорить вояка у різномастій формі і курточці із німецьким прапором. — Ні похавать, ні 200-х з води витягнути…». Падає останній снаряд, якусь мить — тиша, а потім зі сторони лісопосадки — крики «Ура» і «Аллах Акбар». «Ну всьо, пішли в атаку, — говорить вусань. — Тільки чим відбиватись? Патронів фігма!». «Відставити ниття, — рявкає молодий командир, чвалаючи по воді з ящиком у руці. — Генштаб БК прислав!». Під крики атаки, які підсилюються, солдати відкривають ящик і завмирають — усі патрони — іржаві.


Раптом дощ, який ще секунду тому бридко і моторно крапав, перетворюється на суцільну зливу. Солдати, люди на зупинці перед знерухомленим тілом підводять очі, люди в лікарні прилипають до вікон і теж дивляться в небо, звідки чути три глухих звуки. Бум, бум, бум. То звуки вибухів, які підривають опори, що тримають небо. Дощ стає стіною. Солдати встають у повен зріст і неквапливо вилазять із залитих водою окопів, рішуче і впевнено, від чого ворог кидає зброю і тікає до власних мінних полів, люди на зупинці загороджують проїзд дорогій машині, яка наїхала на вчителя, витягають водія і роздирають його на маленькі клапті, у лікарні з другої спроби вдається вибити двері і лікарів, які спокійно пили чай, викидають з вікон, а тих, хто виривається в коридор, добивають ногами, ну а я йду на роботу і не розумію, чи це звичайний дощ, чи справді небо падає.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.11.2015 Проза / Новела
Інфекція
05.01.2016 Рецензії / Книга
Жінка в чоловічій шкурі, або образ представника сильної статі в жіночій літературі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
27.11.2016 © оксамит / Мініатюра
СВІТЛІЙ ПАМ"ЯТІ ПРИСВЯЧУЮ...
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
16.11.2016 © оксамит / Мініатюра
Les matinées d`hiver
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Мініатюра Про життя і смерть
28.11.2015 © Дарія Китайгородська
Свічка на моєму вікні
23.11.2015
Небо падає
09.11.2015 © Анна Ольтенберг
Гостини
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 11 (11+0+0+0+0)
Переглядів: 165  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.11.2015 10:44  © ... 

Усім дякую за теплі слова!) 

 25.11.2015 16:36  Володимир Пірнач для © ... 

Погоджуюсь.
З кожним днем все більше переконуюсь у тому, що таки падає..
Сильний текст.
Плюсую. 

 24.11.2015 22:00  Тадм для © ... 

відчутно. сподобалось 

 23.11.2015 18:56  Каранда Галина для © ... 

Сильно. Це небо колись таки мусить упасти.  

 23.11.2015 18:41  Любомир Подільський для © ... 

"Чудово". можна було б деякі штрихи розвинути далі і потім трохи "шліфонути" текст. але й так читається легко і цілком передає настрій автора. а про що твір - справа десята і аж ніяк не справа автора. в кожного своя клепка і виховання..
 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
02.01.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди