24.11.2015 08:07
для всіх
66
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Ховають

Плачуть, ридають гітари,  

Плачуть і людоньки теж,  

Сонце чорніє з-за хмари,  

Йде поховальний кортеж. 

 

Мабуть надію ховають,  

Довго вмирала вона,  

Людоньки все про це знають,  

Випивши розпач до дна. 


Може ховають там віру,  

Довго дурила вона,  

Вмерла сьогодні допіру 

Як почалася весна. 


Може любов там ховають,  

Довго у душах жила,  

Людоньки сльози ковтають,  

Мила й красива була. 


Якщо все це поховають,  

То запанує скрізь злість,  

Людоньки пекло пізнають 

І це погана всім вість. 



м. Київ, 12.04.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.11.2015 09:18  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно... Не люблю похоронів, навіть символічних.
Вірш хороший, болючий, правда.