28.11.2015 18:51
Без обмежень
4838 views
Rating 5 | 21 users
 © Тамара Мандич

Голодомор

Я бачу на обірваній світлині

Великі очі, сповнені жахіть, 

Що знають смерть, що без провини винні, 

І все це - очі крихітки-дитини, 

Що тихо за пустим столом сидить.


І в погляді дитячому питання:

"Будь ласка, хоч тепер мені скажи, 

Чому засуджена на ці страшні страждання, 

Чому не колискову, а благання

Від матері я чую уночі?


А знаєш, що жив братик мій маленький

Іще тієї теплої весни, 

Але, як стало зовсім нам скрутненько, 

Замовк він раптом. Зараз я частенько

З ним бачуся в моїм яскравім сні.


А ще колись ми яблука та груші

Збирали з подружками у рясних садках.

Але прийшли до хат їх люди злющі...

На небі зараз моїх подруг душі, 

І яблунь цвіт лежить на їх хрестах.


А батько мій колись робив у полі, 

Пахав і сіяв, пахнув хлібом весь.

Зерно тепер розкидане десь долі, 

Під зливою ці колоски чудові.

І батько мій кудись навіки щез".


І хочеться дитину обійняти, 

І хочеться сказати їй: "Пробач!

Ніхто не знає, нащо убивати?

Навіщо змушувати нас ось так страждати?

Навіщо слухати цей божевільний плач?"


Забутись можуть всі трагічні строфи

Про чорні ночі й про голодні дні, 

Але не вщухне біль в душі нітрохи, 

Й голодна смерть з кривавої Голгофи, 

Залишить в серці нації сліди.


В душі у нас завжди живе надія, 

І після бурі сонечко зійде.

Я вірю, я про це невтомно мрію, 

Я знаю те, що лихо не посміє

Знов статися ніколи і ніде!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «До Дня української мови / Вірш | Тамара Мандич».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.11.2017 20:16  Anysh => © 

Очень трогательный рассказ ??
 

 31.05.2017 19:00  діана => © 

вірш надзвичайно класний. Виграла з ним 1 місце.

 28.11.2016 10:14  Тетяна Ільніцька => Ника 

Дай, Боже, Вам здоров`я, дівчата... 

 27.11.2016 21:55  Ника => © 
 29.11.2015 14:06  Тадм => © 

боляче читати, але про це треба писати, щоб пам"ятали. гарний вірш 

 29.11.2015 09:06  Тетяна Ільніцька => © 

Ніколи більше, Тамаро...
Сильний твір написали... Відчулося... 

 28.11.2015 23:28  © ... 

Усім дякую за відгуки.
А щодо лиха... Дійсно, не в наших силах йому протистояти, але в такому безглуздому прояві, як у 30-их роках, воно точно вже не має повторитися...
Світла пам`ять усім загиблим! 

 28.11.2015 21:28  Тетяна Чорновіл => © 

Сильний вірш! Не можна читати без болю!
Світла пам"ять... 

 28.11.2015 20:25  Каранда Галина => © 

Марно надіятися, що лихо щось не посміє... Йому тільки дозволь, і воно посміє все... 

 28.11.2015 20:10  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно сильна, трагічна, потрібна поезія 

Публікації автора Тамара Мандич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: Тамара Мандич
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Українська душа;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;