07.12.2015 03:26
для всіх
280
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Чарівний край Карпати

з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»

Одного разу, в сонячну годину, 

Ходила в ліс, щоб назбирать ожину…

Мов ящірка, вертілася стежина, 

На полонині розбрелась маржина.


Летіла в гори - за плечима крила, 

В руках біленька, плетена корзина.

Десь поряд зазвучала коломийка -

В ній кожне слово цінне, як перлинка, 


Дотепна, жартівлива і весела

Про край Карпатський - і міста, і села.

Ряхтіла в небі сонячна гардина, 

Пишалася в ґерданах горобина, 


Крисані одягли зелені гори, 

Ще й камізельки, вишиті узором, 

З червоними китайками до пари, 

Немов овеча шерсть, біліли хмари…


А полонини, як альпійські луки, 

Мелодія Карпат - трембіти звуки…

Під враженням чарівної картини, 

Забула я про ягоди ожини, 


Бо в горах є...більш дивовижні речі!

Додому повернулась аж під вечір.

Ще довго не могла ніяк заснути -

На підвіконні червоніла рута, 


Купалась ніч у місячному сяйві, 

блищали зорі, золоті й русяві.

Як кіт, прокрався сон у кожну хату, 

І задрімали чарівні Карпати...


маржина - худоба

коломийка - дворядкова народна пісня (співанка)

ряхтить - мерехтить

ґердани - шийна бісерна прикраса

крисаня – капелюх, бриль

камізелька – безрукавка, жилетка, кептар

китайка – шовкова тканина



м. Київ, 1.07.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.12.2015 12:49  Уляна Яресько => © 

Ви не гуцулка, бува? Ой як же файно! І тут не лише в лексиці справа... Я ніби вдихнула кришталево-чистого гірського повітря)

 07.12.2015 10:32  Ганна Коназюк => © 

Надзвичайний вірш!!!
А яка ж багатюща соковита мова!!!)))

 07.12.2015 10:23  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно, Олю! Такий чарівний вірш вийшов! Із чаром неповторних Карпат!

 07.12.2015 10:19  Олена Вишневська => © 

Дуже цікаво написано, Олю! В цей край не можна закохатися: побачивши лиш раз, втрапляєш в чарівний полон, з якого не хочеться вириватися))) і Ваш вірш дуже яскраво передає ці відчуття!