Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.12.2015 21:30Нарис
 
10000
Без обмежень
© ОлексАндра

Щось змінити

ОлексАндра
Опубліковано 09.12.2015 / 33042

..Ніч вкрила місто і знову захотілося вимкнути світло...

Небо було осяяне зорями, місяць зник кілька днів тому...

Де ти, місяце? - Можливо, він чекає повернутись тоді, коли щось зміниться?

Тіні бігають по кімнаті, в домі тепло, але тепер хочеться холоду. Коли заходить до нас пізній час, знову з`являється муза і вже готова допомогти з думками, підштовхує щось записати... а я мовчу. Перечитую різні твори, шукаю щось цікаве... Знаходжу, читаю... Мене знову надихають знайомі твори, те, що було ось тут поряд, починає змінювати мене і закручувати у вихор думки...

Я починаю бачити те, що ніколи не бачила - душу людини, люди ж такі дивні, або скоріше розумні - вони ніколи нікому багато про себе не розкажуть.

Кожна людина певно скриня без ключа. Навіть у тебе немає ключа від своєї душі. Скільки багато поглядів і талантів, чистоти душі і глибоких слів... Багатства, які ми ніколи повністю не побачимо, які ніколи повністю не відкриємо, або й взагалі загубимо..

Я навіть починаю заздрити людям, які настільки можуть надихати простими словами, вони розбавлюють фарби і малюють щось настільки зрозуміле і глибоке, настільки й неймовірне та незрозуміле.

Небо знову вдарило тишею. Гадаю знову, чи вибігти зараз же надвір - але спиняюсь, розуміючи, що сама не захочу. Тепер мені здається все неправильним, Світ стає настільки дивним і нерозгаданим, як і душа людини.

В нас межі набагато далі, ніж ми усвідомлюємо!... Ми щодня робимо те ж саме, ходимо тими ж дорогами, відчуваємо те ж саме... Ось що неправильно!... Ми маємо стільки багатств у собі, навколо настільки всього, що ватро було бдавно збагнути і відкрити... а ми щодня робимо одне і теж саме.. втрачаємо життя...

....Тиша пройшла луною по кімнаті....

Я ловлю думки - а вони втрачаються, розум холоне і знову тоне в реальності...

Я читаю...

Мене досі шалено захоплюють думки і глибокі слова.... Це ніби саме те, що хотіла сказати я....

Я ніколи не навчусь сказати світові те, що думаю...

... Я гублюся в цьому світі, розумію, що постійно роблю щось не так...

Хочу закричати, розказати, висказатись, але... мовчу... тиша знову відлунюється і думки відлітають...

Змінити? Що, справді? Що зараз змінить людство, яке змінювало все, щоб досягти такої досконалої банальності і такої реальності?.. Коли новини знову і знову розповідають нам про те, що кожного дня стаються вбивства і нещасні випадки з простими перехожими... що якщо ти виходиш на вулицю, ніхто не знає чи ти знову так вийдеш завтра...

Нас лякають і нам обіцяють, а ми, всі наївно слухаємо новини... хоча завтра робимо те, що і вчора...

Молодь єдина, хто ще не потонув у світі безумства... Їхні думки - чистіші і правильніші за сотні років висловів вчених-науковців.

...Там брешуть і там брешуть, то кому вірити?.. Ми потонули в сірому світі, лише подекуди дивуючись прекрасному, і знову зникаємо в сірості...

Щось змінити? Постійно кричать: Давайте змінювати світ на краще разом! - знову обіцяють, брешуть, а ми киваємо, вимикаємо телевізор і знову падаємо у буденність...

Що це - буденність?

Можливо, це і є головна проблема - буденність?.. Адже що нам заважає робити дні не буденними, відкривати почуття, цінності і глибокі думки, як не буденність - те, що ми щодня робимо?...

Можливо, хтось захоче все змінити, і росказати людству, що вони робили все не так....

... А потім той "хтось" вимкне телевізор, і скаже - ліньки...

...Хай і надворі тоді знову засвітиться місяць і небо вдарить тишею...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.12.2015 Поезії / Вірш
Завжди будь...
11.12.2015 Поезії / Вірш
Пали любов свою моєю
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Проза
27.08.2015
Нічна гостя
19.11.2015
Гардероб людських масок
09.12.2015
Щось змінити
19.12.2015
Ліки від недуги
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 52  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2015 23:07  оксамит для © ... 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2014 © СвітЛана
09.12.2010 © Тундра
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди