І тихо падав перший зимній сніг
На землю й на дерева рівно ліг
А я вже стриматись не міг
Я був давно вже збитий з ніг

Ні це не вітер так війнув
Ні це не лід з під ніг сковзнув
Та і не сніг так сильно бив
І не холодний іній збив

То хтось мені полуду зняв
Відкривши очі, щоб я знав
Що світ кохання незгасимий
Поки для тебе я єдиний

І хоч там сніг десь сипле
У душу вкралося щось тепле
Зігріло серце у тиші
І розчинилося в душі…

10.01.2011

Рейтинг: Оцінка публікації Чудово Добре Посередньо Погано Ніяк

Рейтинг: 3 (МАКС. 5) Голосів: 2 (0+1+0+1+0) Переглядів: 500  Коментарів: 0 Тематика: Вірші, зима, перший сніг

19.01.2011 © Мирослав Як жили то колись козаки То боялися нас всі вороги Були то хоробрі мужі Не брали їх гострі ножі Воювали годами, віками Врагам спуску не давали Зроду не програвали На своєму завжди стояли... >>> 19.01.2011 © Мирослав О, мой кинжал – прекрасное творенья 16.01.2011 © Мирослав Короткі дні