12.12.2015 20:04
для всіх
72
    
  - | -  
 © Григорій Божок

БАБУСИНА ПРАВДА

БАБУСИНА ПРАВДА

1

Бабуся з правнуком куняла,  

Казочки, пісеньки співала.

І тут уважний онучок

Взяв прабабусю на гачок.

За тих бувальщин, що вона

Йому співала й повіла

У юних праведних очах

Буяли радість, сум чи страх.

«Скажи, бабуню, що миліше -

Чи звір живий, чи що не дише?

Страшніший голод, чи війна?

Й чом в тебе зморшки й сивина?»

2  

Задумалась, заматерилась,  

В очах рішучість появилась,  

Голівку чада обняла,  

І мову тихо повела:

«Той звір, що в лісі проживає,  

Він людям геть не заважає.

А як завівся між людей -

Йому в печінку сто смертей!

Війна і голод - це страх смерті.

Ти ще малий, але померти

Будь хто з нас може, прийде час,  

Що богом вставлено для нас.

3  

Та смерть по різному приходить 

У мить, в стражданнях в яму зводить.

Коли прийде, ніхто не знає,  

Тому живуть і не чекають.

В війну і голод смерть чекають:

Тут - гинуть, а там - помирають,  

Миттєво - тут, а там - страждають,  

Змінити щось вони не мають.

4  

Страшніше голод. На війні 

Дорослі гинуть у борні.

У муках голоду й смертей

Старих, дорослих і дітей -

Пекельний відчай, німий жах,  

Й згасання рідних на очах:

Пустий живіт, опухле тіло,  

Полопалось, запліснявіло.

В душі і в серці пусто стало,  

Імла у очі завітала,  

Всю плоть пустеля обняла,  

Нарешті смерть твоя прийшла!

5  

Це страшно бачить в самоті

Й в безсиллі щось допомогти.

Тому і зморшки й сивина -

Це двом голодам данина.»

Старенька змовкла. Внук заснув.

Чи щось дочувсь, чи що збагнув -

Малеча ще. Життя триває

Й нові пригоди посилає.



Лозовий Яр., 17.07. 2011р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!