13.12.2015 01:26
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Олександра

Шторм

Шторм

Синє небо ураз почорніло, 

Разом з ним і вода піднялася, 

Коли сонце вже геть і не тліло, 

Вітер віяв шалено волоссям.


Кораблів так хитало по морю, 

Що не було та й зовсім рятунку.

Впали з криком поламані зорі, 

Не були вони тут подарунком.


Залилася та палуба знову, 

Рознеслися десь крики ледьчутні, 

Зосереджено пружили брови, -

Не страшний й океан їм могутній!


А життям їхнім хвилі та й гралися, 

Небо вдарило знов громовицею, 

Всі живі. Всі ще поки трималися.

Капітан бився з морем правицею.


Небо блиснуло - хмари розсіялись, 

Сонце зорі підняло ранкові.

І напруга поволі розвіялась, 

Залишивши лиш жарти в розмові.


Запалало отам в небосхилі, 

Тиша знову заграла у морі, 

Подобріли ті лютії хвилі, 

Попливли десь поламані зорі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.12.2015 01:31  Панін Олександр Миколайович... => © 

Дуже гарно, цікаві образи, чудова експресія...