15.12.2015 14:52
для всіх
68
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Небо зве

Тиша кричить зорями в небi,  

Дивиться в небо тисячi лiт,  

Людям завжди жити тут треба,  

Землю з собою брати в полiт. 

 

Крик, що завмер, тишею зветься,  

Погляд вiками в небо нас зве,  

Небо ж нiяк не вiдгукнеться,  

Розум не змiг явити себе. 


Може це ми крикнуть не можем,  

Може летим вiд всiх вiддаля,  

Певно ніхто не допоможе,  

Розум це тiльки наша Земля. 


Свiтло бринить в струнах бажання,  

Дивимось в небо тисячi лiт,  

Хочем пізнать через вагання 

Розум і Всесвіт, їхнiй полiт. 

08.06.97 



м. Київ, 08.06.97.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!