ТИ, ДРУЖЕ, ЛЮБИШ ВЛАДУ
(Майже з Івана Франка)
В державі, в собі, в домі
За цинізм, за зраду,
Знущання по – живому.
Не бачиш голодомору,
Не визнаєш геноциду,
Коли з кожного двору
Тягли навіть обіди.
Все під чисту забрали,
Військами оточили,
Щоб мерли чи конали –
За межі не пустили.
А зараз ти вже дзвониш
Для Неньки Піночета,
Бо там лягли мільйони,
Тут буде кілька тисяч.
Достойні йдуть нащадки,
Влада завжди любима,
Чи світові порядки,
Чи кримінальна сила.
Нічого не навчився,
Не чув і не побачив,
Хоч у свій час опікся,
І всім життям завдячив.
Хай хата буде скраю,
Хай інші будуть вади,
Завжди я не вітаю
Чужу мені владу!
Дача, Рожни, 21. 09. 2012р.,