Літа як птиці
Життя позначається межами лiт,
Лiта пролітають як птицi по небу,
Не вчуєшся як закiнчився полiт,
I падать на рiдную землю вже треба.
Про себе залишим ми згадку яку,
Залежить вiд нас що в майбутнє загорнем,
Дiлами своїми на нашім вiку
Дiстанем нащадкiв добром а чи горем.
Закон, що керує всiм свiтом ось цим,
Вертає i нам й поколiнням прийдешнiм
Все зло i добро, що зробили чужим,
Щоб знали самi як було їм сердешним.
I поки лiта не скiнчили полiт,
Засiєм добром всю життєвую ниву,
У спадок нащадкам залишимо свiт
I також добра благодатную зливу.
м. Київ, 14.06.97.
