Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.01.2011 14:13Нарис
Для коханої [для коханого]  
01000
© Дюшка

Хворий сон

Дюшка
Опубліковано 21.01.2011 / 3329

Дивний туман огорнув місто… Брудне молоко проковтнуло людей і продовжує ковтати далі, а люди й не знають, а люди й не здогадуються… Тільки я це бачу? Може, це всього лише марево?.. молюсь, що так, надіюся, що ні. 

Напівпрозора стіна заступила очі. Нічого не бачу, тільки брудне молоко і нечасті силуети загублених людей, які шукають прихистку і виїдають мою свідомість своїми пустими поглядами, зазираючи не в очі, а у саму душу, знаходять там собі наживу і жадібно нападають на цю легку здобич – душа Ніким не зрозумілої.  

Залишається одна надія – Ти. Я знаю, Ти не існуєш, я вигадала Тебе завтра чи вчора, за минулої гарячки. Але я вірю, що тільки я Тобою мрію, тільки я Тобою живу, в Тобі живу – Ти і є мій молочний світ. Я завжди розпізнаю Тебе за запахом, хоч Ти і не пахнеш, відчуваю тремтячою рукою, хоч Ти і не маєш тіла, але Ти поряд, я вірю… досі…  

Кроки. Чому я йду так розмірено, неначе раптом відкрила в собі музичний інструмент, яким я володію з дитинства, бо так просто згадую одну й ту ж мелодію? Що за мелодія? Це ритм Твого серця, це мелодія, яку я виграю щодня, Твоя мелодія в моєму тілі. Як приємно мати Тебе у своєму тілі… 

Думки. А знаєш, приємно бути божевільною… Спочатку страшно, потім боляче, а потім радієш, якось по-дитячому, ніхто не зрозуміє дорослу дитину, а жаль. Жаль мені вас, люди, а ви й не знаєте моїх таємниць… 

Наступний напад. Ще досі палають думки, досі льодяні руки, темна кімната і зірки у склянці, якісь пігулки… але інколи мені щастить і серед незрозумілих силуетів, що виникають у моєму хворому сні, я можу розгледіти Тебе. Ні, не розгледіти – вдихнути.  

Марево. Ти мене п’яниш. Тільки твій аромат так вдаряє в голову, що втрачаєш мереживну нитку зв’язку зі світом, моїм огидним і прекрасним світом… 

Страшно. Та інколи потрібно її просто відпустити, нитку, відірвати від плоті, щоб не діяла сила тяжіння, щоб здійнятися в небо, щоб стати запахом молочних хмарин, а значить стати Тобою.  

Тобі добре зі мною? Скажи, що так, збреши мені, та не ламай мого хворого сну, моєї рожево-тьмяної мрії… Що?Чому знову прощатися? Ти ніколи не відповідаєш на це питання. Просто даруєш на згадку свій аромат – моє плацебо, мій наркотик, щоб я могла ще трішки пожити Тобою. Не так – вижити до наступної зустрічі з Тобою. Ненавиджу прощання. 

Чому ж я не прокидаюся? Чому триває мій хворий сон? Я не хочу болі без Тебе, лиш Ти її виправдовуєш, хоча ні, Ти – і є мій біль… мій біль, моя насолода, мій світ, моє життя, мій перший поцілунок, моє кохання і моя смерть. 

Та чому ж я не прокидаюся? Це Ти так хочеш? Хочеш моїх страждань? Ну то дивись і плач, бо я є хвора, хвора навіть не самим Тобою, а своїм світом (ааа! та чому ж ним є Ти?!) істерика… Не слухай мене… Це все туман. Він так мерзенно кусає обличчя, що аж приємно. А я вже не розумію, що є добре, приємно чи боляче… Та і навіщо - у мене є Ти, а мені так добре. А добре, що погано, а добре, що страшно, що не знаю, що буде в наступну мить. Бо я не хочу керувати цим огидним та до останнього подиху прекрасним світом, просто хочу жити ним самим, моїм світом, Тобою… 

Постіль, температура 38 Вчора вночі...=)
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.02.2011 Проза / Есе
А я завжди сиджу у темній кімнаті
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Нарис Для коханої [для коханого]
22.01.2011 © Таня Лисюк
Звичка
21.01.2011
Хворий сон
10.09.2010 © Анастасія Маража
Вона - книга
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 1 (0+1+0+0+0)
Переглядів: 751  Коментарів: 3
Тематика: Нарис, хворий сон
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.01.2011 03:02  Таня Лисюк для © ... 

Варто, в тебе дуже непогано виходить, чекатиму наступного.

 22.01.2011 02:10  © ... 

Дуже дякую... я буду і далі викладати свої твори, і нові, і попередні... 

як вважаєте, варто?

 21.01.2011 20:59  Таня Лисюк для © ... 

Пронизуєш до останку настроєм, почуттями, обрисами, сценами... гарно, надзвичайно!!!

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
23.02.2013 © Тетяна Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2016 © Маріанна
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди