Дорога
Дорога вся охоплена лісами,
Деревами. Туманом трави всі.
З вікна милуюсь білими степами,
І горами, що досі ще живі.
А здалеку видніються будинки,
Щось інше, та не те, як в нас.
Зелена хвоя, чарівні ялинки,
І уповільнений навколо час.
Дарма, що місто, - добре, що лиш тихо,
На горизонті ж синій лиш туман,
Мене охоплює думок той вихор,
І тут панує іній, ніби пан.
Я вас побачу в сивому тумані?
Карпати, ви ж покликали мене
Зустрічали ще мене у ранні
Як прийду лиш- сум то і мине.
Я скоро, гори, крила почекають,
Бо ті чекали кілька місяців,
Я згодом зможу- в горах політаю,
Краси побачу світу у митців.
І знову радість- все одно що буде,
Бо вистачить лиш гір і кави теж.
Ніхто, Карпати, вас вже не забуде,
Зелено-сині, із краси без меж.