Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.12.2015 18:55Мініатюра
Про зиму  Про життя  Про дитинство  Про клас  
10000
Без обмежень
© Райан Ріенер

Сніг

Райан Ріенер
Опубліковано 17.12.2015 / 33306

- Знову, - подумав він. Стиснувши губи і намагаючись, позбавиться від тремтіння, страху, від яких йому було ще лячніше, - він продовжив йти своїм шляхом. Ззаду знову пролунали крики:

- Гей... скелет, стій! - Він, нічого не відповівши, продовжив йти незмінним кроком. Вітер почав сильніше дути в обличчя, - я витримаю, я зможу. Випавший сніг гальмував усі рухи, хоча першою причиною все ж була його стара шуба, - напевно, ще з самих шістдесятих, - вона сковувала всі рухи, а ще більше, його сковували погляди оточуючих, - що дивилися на нього глузливо.

- Стій потвора! - хлопчаки побігли ближче, - чому ти нічого не говориш? Га?!

Один з хлопчиків вдарив його кулаком по спині, а інший, ногою по нозі. Він постарався приховати біль, - очі почали сльозитися, але він не заплакав. Губи стиснулися ще сильніше. В душі, - він ридав! В душі у нього була злива сліз, - цілий океан солоних сліз, гірких як життя.

Хлопчаки усе не відставали, - повалили його на сніг і ще кілька разів вдарили по різних місцях, при цьому, вивергаючи сморідні тонни матів і насмішок. Потім комусь до голови прийшла ідея накидати йому снігу за пазуху. Вони схопили його і почали груддям пхати сніг за комір, при цьому, - не забуваючи намилити йому обличчя.

Їх тіні, були монстрами, - з їхніх ротів валила гнила риба, але обернувшись, - він не побачив нічого нового, крім однокласників. Але їх душі, - вони були такими. Один, як гієна, - жалюгідний і боягузливий, - але ж сьогодні він говорив зі мною і поводився дружньо, - подумав хлопчик, - як він може? Інші були монстрами куди страшнішими. Зло, - було їх сутністю. Внутри было больно и стыдно, - было страшно, - за что они так со мной? - думал он. – Я не сделал им ничего плохого:

- Не треба, - тихо почав благати він, - натомість вони заіржали і попинали його старий портфель. Задовольнившись скоєним, - монстри залишили його у спокої. Він так і продовжив лежати на снігу. - За що вони всі так зі мною?! - З очей побігли струмочки сліз. - Мені страшно, мені страшно, мені страшно.

Вітер став ще сильнішим, - тієї зими було дійсно холодно, а його щоки ніколи не були рожевими. Ніколи. Тільки ніс і вуха завжди зрадницьки червоніли.

Підібравши шапку і трохи відбившись від снігу, - він поспішаючи попрямував додому. Сльози все лилися і лилися, але відразу висихали, - вітер був сильний, настільки сильний, що здавалося, його зараз здує. По дорозі він побачив жінку з дівчинкою, - по обличчю жінки явно було видно, що вона пила і погано харчувалася, - також і сіра дівчинка. - Мені їх шкода, - чому світ такий несправедливий? - Хлопчик підняв голову до неба. Воно було синє і нічого не говорило. Жінка з дівчинкою пройшли, - в голові крутилося, - я не хочу, щоб вони погано жили, - я хочу, щоб та дівчинка, добре їла. Я хочу, щоб та жінка не виглядала так знеможено. Я не хочу. Я хочу, щоб життя було таке, що непотрібно було б пити з горя. Але чому світ такий поганий? Чому?!

Залишок шляху він витирав сльози. Вітер. Він не любив вітер. Чому? Він був такий самий грубий, як і ті хлопчаки, - зовсім як вони. Вдома мама виявила в нього поганий настрій, - хлопчик ніколи не розумів, як вона все дізнається, але пізніше він дізнався.

За деякий час, він підійшов до дзеркала, - побачив там «сіру жалюгідну тінь». Йому стало боляче. Боляче десь всередині, - там, напевно, падало каміння. Він підійшов до мами. Вона сиділа на кріслі і читала, - це було дуже рідко, зазвичай, вона завжди була зайнята.

- Мамо, я потвора?

 

 

Нікополь 2010
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.12.2015 Проза / Есе
Не хочу виходити на вулицю
17.12.2015 Проза / Оповідання
Чудовими Літніми Днями
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Хлопчик
17.12.2015
Сніг
17.12.2015
Санаторій
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 40  Коментарів: 2
Тематика: Проза, мініатюра,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.12.2015 16:08  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую за розлогий коментар. Так, бачив деякі моменти з цього фільму кілька років тому...

Зараз буду співпрацювати із професійним редактором з великим досвідом, оскільки треба відредагувати усі мої твори для особистого сайту...

Дякую! Вам також бажаю успіху! 

 18.12.2015 09:38  Тетяна Белімова для © ... 

Дуже болючий соціальний твір. Нагадав фільм "Опудало" - ще старий радянський, не знаю, чи Ви бачили? І водночас нагадав "Володаря мух" Голдінга.
Підліткова жорстокість не раз ставала темою розмови. Неподоланий архаїзм... На жаль...
З мовою все ж треба Вам працювати. Якщо ж можливість, попросіть когось, краще редактора, допомогти Вам.
Бажаю успіху!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2014 © СвітЛана
05.04.2012 © Т.Белімова
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди