Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.12.2015 19:04Мініатюра
Про Україну  Про сучасність  Про літо  Про дитинство  
20000
З дозволу батьків
© Райан Ріенер

Санаторій

Райан Ріенер
Опубліковано 17.12.2015 / 33311

Одного разу, хлопчик проходив медкомісію. Лікарі виявили, що організм його ослаб і в ньому розмножуються туберкульозні палички. Йому потрібно було виправити здоров`я. Мама відвезла його до санаторію, у місті КР. Хоча, за його розташуванням, - це була швидше в`язниця, ніж санаторій. Відразу за огорожею санаторію, росли як гриби багатоповерхівки, - настільки високі і настільки густо, що небо займало зовсім незначний простір на горизонті. Це була «в`язниця суворого режиму».

Більшість дітей, - були з інтернатів та дитячих будинків. Виховательки, здавалося, до мозку кісток ненавиділи дітей. Таблеток примушували пити, більше ніж давали самої їжі. Настільки багато, що від них починало нудити всім...

Була там одна дівчинка, їй було років 6, але вона не вміла говорити. У всьому винні її батьки - алкоголіки. Вони ані краплі не приділяли їй уваги. Алкоголь, - забрав їх у неї. Вона була худенькою-худенькою. Незважаючи на те, що кожен день давали всім по шматочку м`яса, вона його не їла. Чому? Вона не знала, що це таке, і боялася, як страшної зарази. Дівчинка, яка ніколи не їла м`яса. Ніколи. Ніхто цього не розумів, але вона віддавала своє м`ясо іншим, - тому всім було все-одно.

У санаторії хлопчик опинився на початку літа. Вихователька, а скоріше мучителька, - незлюбила його відразу. І без якої б то не було причини. Вона дала йому зневажливе прізвисько «Нікіпіль», - від назви міста, з якого він прибув. Хлопчику було боляче, - за що вона так зі мною? - Думав він.

У санаторії хлопчики і дівчатка спали окремо, але це неважливо. Найжахливіше було для хлопчика те, що хлопчиків змушували митися всім разом. Вибудовували їх у чергу, і обливали водою. Це було огидно. Хлопчик дуже соромився, - напевно у виховательок справжні проблеми з головою. А ще більше він соромився, що його бачили інші, - голим. І це було жахливо. Це було жахливо для дитини.

Щовечора, коли оголошували відбій, він зарився обличчям у подушку і плакав. Довго і гірко плакав, - намагаючись не хлипати, що б інші не чули. Поруч з ним, на іншому ліжку, - спав його однокласник. Його теж відвезли в цей санаторій. Він теж плакав. Але йому пощастило, його приїхала провідати мама, і дізнавшись, що діється в цьому місці, - негайно забрала. Тепер він залишився зовсім один. Інші діти його уникали.

Іноді їх виводили на вулицю. Якраз в один з таких днів, хлопчик як завжди, взяв свій альбом, олівці і сів у павільйоні. Тихо, і нікому не заважаючи, малював. Намалювавши красиву картинку і ще одну, він вирішив відпочити. Залишивши альбом і олівці, - відправився подивитися, що відбувається поблизу. Якраз біля паркану, зібралося кілька хлопчаків. Виявилося, що з балкона багатоповерхівки, уїдливо посміхаючись, хлопчик кидав їм горіхи, - немов курей годував він нещасних діточок із санаторію. Хлопчик помітив, як посміхається той хлопець, - він сміявся з них. Він знущався своїми діями над ними. Це було жахливо гидко. Отямившись, він попрямував до свого альбому, але...

Як тільки він почав підходити до павільйону, - з нього вибіг хлопчисько. У його руках був альбом, олівці і ручка, які він відразу ж розкидав по окрузі. Хлопчик жахнувся, - Віддай! Це моє! - У відповідь йому в обличчя полетів альбом. Негідник втік. Здавалося б, все обійшлося, альбом, - єдина радість санаторію, був цілий. Хлопчик відкрив його, - і був приголомшений...

На кожному з малюнків, було написано великими літерами: «хуй», «лох», «підарас». Хлопчик закам`янів. Альбом з його малюнками впав з його рук на асфальт.

Нікополь 2010
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.12.2015 Проза / Оповідання
Чудовими Літніми Днями
17.12.2015 Проза / Мініатюра
Хлопчик-Вбивця
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Хлопчик
17.12.2015
Сніг
17.12.2015
Санаторій
17.12.2015
В Інтернеті
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 62  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.12.2015 16:07  © ... для Тетяна Белімова 

Це автобіографічна історія з мого життя, то ж я знаю ЛГ... Не знаю, сто разів вже питав у мати, казала, що неможливо... 

 18.12.2015 09:45  Тетяна Белімова для © ... 

Навіть не знаю, що й написати. Так стало шкода дитину... Якщо Ви знаєте ЛГ, описаного в цій мініатюрі, спитайте в нього, невже не було можливості його забрати з такого жахливого місця? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди