Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.12.2015 19:32Казка
Для вчителів  Для студентів  Для малят  Для дітей  
00000
Без обмежень
© Райан Ріенер

Летіть же Ви у Височінь

Райан Ріенер
Опубліковано 17.12.2015 / 33318

Цей Цілий світ. Усюди - болото. Ніхто не пам`ятає, чи було так завжди чи ні, - ніхто. Знають всі - болото – занадто безмежне та неосяжне, має обрій, тому не долетіти до Кінця Світу. Але не всі в болоті мешкають. Деяким вдалося, метеликами і стрибабками, злетіти вгору:

Бабка літала, літала, літала, літала і ширяла в повітрі, спрямувавши погляд на небо, - де молочними сонечками пливли незліченні пухнасті хмари. Але ні, сморід болота притупив її почуття, вона почала втрачати сили, падати, і опустилася безжиттєво на суху пелюстку очерету.

- О ні, я не хочу впасти вниз, - ледь чутно видала вона. Сльозинки її впали в саму рідоту юшки болота і згоріли в ній, спалені спиртом. - О ні, проволала вона знову, тільки лише побачивши, як димок її спалених сліз полетів угору.

Муки ці, забачив веселий метелик і підлетів до бідної Бабки:

- Не плач. Ти не впадеш вниз, я не дозволю. Всі ті, хто у Височінь відібрані не повинні залишати таких як вони, - в біді.

Метелик підхопив бабку вусиками і розмістив її на своїй спинці.

- Я буду літати з Тобою на спинці, поки Ти знову не відновиш свої сили.

Слова метелика вселили надію у серце стрибабки.

Бабка окрилилася, адже метелик був такий добрий до неї. Він врятував її. Саме в цей момент вона і полюбила Метелика. Його ніжні крила, немов кольору небесної глазурі, його жовті фасеточні оченята, як дві золоті жаринки. Бабка закрила очі і просто летіла разом з ним, довго і блаженно в хмарах. - Як я була весь цей час без нього, думала вона, сто й тисячі разів повторюючи про себе ці слова.

А Метелик все літав, захоплено вп`явся очима в небо. «Стільки метеликів і бабок намагалися досягти краю неба, але ні - ніхто не зміг досягти», - поділився із Стрибабкою своїми думками він.

Але істина одна, - всі метелики і бабки, цикади, сонечка та інші милі створіння, - не любили болото, а воно - не любило їх. Жовті й зелені жаби, весь час прагнули своїми довгими язиками зловити їх, що часто їм вдавалося. У такі моменти небо темніло і плакало, - гірко плакало, адже стало менше щастя на світі. Адже небо так любило всіх цих метеликів і бабок і багатьох інших створінь. Але коли воно плакало, - деякі жаби омивалися чарівними щирими краплями дощу і теж перетворювалися на метеликів і стрибабок. Кожне створення має шанс переродитися і стати кращим, - щира правда світу, про яку не хочуть і чути. Хоча, а що було б якби почули?

- Тоді б не було такого болота, і замість нього були б луки, трави і прекрасні квіти, - вимовив Метелик, якраз перед тим, як його схопив довгий липкий язик ропухи і забрав далеко вниз…

Бабка так і залишилася в повітрі, а в руках її - прекрасні напівпрозорі блискучі крила Метелика, метелика, якого вона так щиро покохала. Знизу роздався регіт ситої Ропухи, яка вирячила тупі очі.

Нікополь 20 червня 2011
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.12.2015 Проза / Есе
У стані Самоти
17.12.2015 Проза / Оповідання
Дві реальності
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
Казка Для дітей
30.12.2015 © Андрій Осацький
Порванная книжка (Глава 6)
17.12.2015
Летіть же Ви у Височінь
06.05.2015 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
ПЕТРИК-КОМИЗА
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 72  Коментарів:
Тематика: Проза, Казка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +101
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +158
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +85
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
10.07.2013 © Іміз
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
16.10.2012 © Істерична Бруталка
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди